Злиття шляхом придбання

Злиття шляхом придбання визначається як процедура, під час якої одне чи більше товариств припиняються без процедури ліквідації та переводять до іншого товариства усі свої активи та пасиви в обмін на випуск акціонерам товариства (товариств), що придбавається, своїх акцій товариства та на грошові виплати, які не можуть перевищувати 10% від номінальної вартості таким чином випущених акцій, а за відсутності номінальної вартості - від їхньої облікової вартості.^[38]

Процедура злиття можлива для товариств, для яких ще не була розпочата процедура ліквідації. Однак, законодавством держав-членів у відповідності із Третьою Директивою^{[39] [40]} може передбачатись проведення процедури злиття шляхом придбання товариства, щодо якого вже було розпочато процедуру ліквідації за умови, що в такому товаристві ще не було розпочато розподіл активів, які залишаються після розрахунків по всім борговим зобов’язанням товариства.

Процедура злиття складається з трьох етапів:

Перший етап: підготовка проекту умов злиття виконавчим органом чи органом управління товариств, які підлягають злиттю. Проект умов злиття має містити мінімальний перелік відомостей, включаючи обмінну вартість акції та нові права акціонерів. Цей документ підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства кожної держави-члена, з дотриманням вимог 3 статті Першої Директиви Ради 68/151/ЄЕС. Виконавчі органи та органи управління кожного товариства, яке бере участь в злитті, мають підготувати детальний письмовий звіт, що містить пояснення до проекту умов злиття та визначає юридичне та економічне обґрунтування умов злиття, зокрема, обмінної вартості акцій;^[41]

Другий етап: обговорення та ухвалення рішення про злиття загальними зборами акціонерів, з відповідним голосуванням в кожному товаристві, яке бере

•4 6 ,г

участь у злитті. У випадку ухвалення такого рішення, воно підлягає оприлюдненню у встановленому порядку;

Третій етап: фактично сама процедура злиття. Етап включає в себе переведення як між товариствами, так і відповідними третіми сторонами усіх активів та пасивів товариства, що придбається, або товариств, що беруть участь у злитті, до товариства, яке проводить придбання.

Розглядаючи положення Третьої Директиви, слід звернути увагу на статтю 7, яка містить вимогу обов’язкового ухвалення рішення про злиття загальними зборами акціонерів кожного товариства, що бере участь у злитті. Директива вимагає обов’язкове закріплення в національному законодавстві держав-членів норм, що передбачають ухвалення такого рішення двома третинами голосів акціонерів, які володіють акціями та цінними паперами, якими представлено підписний капітал товариства. Рішення також може бути ухваленим простою більшістю голосів, якщо присутні на зборах акціонери складають половину або більше розміру підписного капіталу. За наявності більше, ніж одного класу акцій, рішення про злиття, як вимагається Третьою Директивою,^{[42] [43]} підлягає окремому голосуванню на зборах акціонерів різних класів.

Погодження рішення про злиття загальними зборами акціонерів товариства, що проводить придбання, не є обов’язковим, тільки за умови дотримання встановлених вимог.^{[44] [45]} Вказані вимоги, зокрема, забезпечують надання акціонерам усіх необхідних документів для прийняття поміркованого рішення щодо реорганізації, отже, фактично усувають необхідність скликання загальних зборів акціонерів для вирішення вказаного питання.

2.3.2.