<<
>>

§ 3. Порядок порушення справи про банкрутство

Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника.

Слід зазначити, що звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають право як боржник, так і кредитор.

Щодо боржника можуть застосовуватися такі судові процедури банкрутства:

1) розпорядження майном боржника — система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища;

2) мирова угода — домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов’язання за угодою сторін (далі — прощення боргів);

3) санація (відновлення платоспроможності) боржника — система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника;

4) ліквідація банкрута — припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, із метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Слід звернути увагу, що припинятиметься боржник лише у випадку визнання його банкрутом та ліквідації, решта судових процедур спрямовуються на відновлення платоспроможності боржника й не мають наслідком його припинення.

Господарський суд порушує справу про банкрутство, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів із рахунків боржника.

За наявності цих підстав заявник подає заяву про порушення справи про банкрутство до господарського суду.

Заява про порушення справи про банкрутство оформлюється письмово, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами).

Зазначимо, що зміст заяви кредитора відрізняється від змісту заяви боржника.

Заява про порушення справи про банкрутство, яка подається кредитором, має містити:

— найменування господарського суду, до якого подається заява;

— найменування (прізвище, ім’я та по батькові) боржника, його поштову адресу;

— найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор — фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім’ я та по батькові, а також місце його проживання;

— номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов’язкових платежів);

— виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, із зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів із банківського або кореспондентського рахунка боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання;

— розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті;

— виклад обставин, що підтверджують наявність зобов’ язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання;

— докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено Законом про банкрутство;

— докази обґрунтованості вимог кредитора;

— інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора;

— перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви кредитора додаються відповідні документи:

а) рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника;

б) копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів із рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів;

в) докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника щодо різних зобов’язань перед цим кредитором.

Кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією заявою. Така заява підписується всіма кредиторами, які об’єднали свої вимоги.

До заяви кредитора — органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов’ язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’ язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів), додаються докази вжиття заходів щодо отримання заборгованості з обов’язкових платежів у встановленому законодавством порядку.

Кредитор зобов’ язаний при поданні заяви про порушення справи про банкрутство надіслати боржнику копії заяви та доданих до неї документів.

Заява про порушення справи про банкрутство, яка подається боржником, має містити:

— найменування господарського суду, до якого подається заява;

— найменування (прізвище, ім’я та по батькові) боржника, його поштову адресу;

— найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор — фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім’я та по батькові, а також місце його проживання;

— номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов’язкових платежів);

— виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунка боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання;

— суму вимог кредиторів за грошовими зобов’ язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником;

— розмір заборгованості із страхових внесків на загальнообов’ язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’ язкового державного соціального страхування, з податків і зборів (обов’ язкових платежів);

— розмір заборгованості з відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплаті авторської винагороди;

— відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості;

— найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника;

— перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви боржника додаються:

1) рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з заявою, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 7 Закону про банкрутство;

2) бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника;

3) перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави;

4) рішення загальних зборів акціонерного товариства, учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю, яке визначає уповноважену особу акціонерів, учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, якщо це питання було вирішене ними;

5) протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників боржника, уповноважену особу акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю для участі в арбітражному процесі під час провадження у справі про банкрутство, а в разі неможливості скликання таких зборів — рішення конференції (зборів) представників працівників боржника, уповноважених осіб акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю;

6) інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

У разі якщо справа про банкрутство порушується за заявою боржника, боржник зобов’ язаний одночасно подати план санації відповідно до вимог Закону про банкрутство.

Якщо на момент подання заяви про порушення справи про банкрутство в суд вже надійшли одна або кілька заяв про порушення справи про банкрутство одного боржника, суд розглядає всі заяви, зокрема заяву кредитора або боржника, подану останньою.

Із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, справляється державне мито в розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кредитор зобов’язаний при поданні заяви про порушення справи про банкрутство надіслати боржнику копії заяви та доданих до неї документів.

Досить часто не звертають уваги на те, що закон може покладати на боржника обов’язок звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство. Так, наприклад, боржник зобов’ язаний звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:

— задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами;

— орган боржника, який уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства приймати рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення до господарського суду з заявою боржника про порушення справи про банкрутство;

— при ліквідації боржника не у зв’ язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Слід звернути увагу на те, що боржник повинен подати заяву до господарського суду протягом місяця з моменту виникнення відповідних обставин.

Суддя розглядає заяву про порушення справи про банкрутство та може прийняти її, відмовити в її прийнятті або повернути заяву без розгляду.

Суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство господарського товариства, якщо:

— боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності;

— подано заяву про порушення справи про банкрутство ліквідованого або реорганізованого (крім реорганізації у формі перетворення) господарського товариства;

— стосовно боржника вже порушено справу про банкрутство;

— якщо вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, в сумі становлять менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачене Законом про банкрутство;

— вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.

Відмова у прийнятті заяви передбачає винесення ухвали, яка направляється заявнику не пізніше п’ яти днів із дня надходження заяви разом із заявою та доданими до неї документами.

Ухвалу про відмову у прийнятті заяви може бути оскаржено у встановленому порядку. У разі скасування цієї ухвали заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.

Заява про порушення справи про банкрутство може бути повернута заявникові.

Так, суддя не пізніше п’ яти днів із дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо:

— заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

— у заяві не вказано повне найменування сторін, їхню поштову адресу та інші відомості, перелічені в ст. 7 Закону про банкрутство;

— не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;

— заявник подав заяву до закінчення тимісячного строку виконання боржником своїх грошових зобов’язань, передбаченого у абзаці 3 ст. 1 Закону про банкрутство;

— з інших підстав, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог Закону про банкрутство.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Якщо про порушення справи про банкрутство подається кілька заяв і одна заява повертається без розгляду, суддя розглядає інші заяви. Ухвала про повернення заяви про порушення справи про банкрутство без розгляду може бути оскаржена у встановленому порядку.

Заява про порушення справи про банкрутство може бути відкликана заявниками до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство або після такого опублікування, якщо протягом місячного строку не надійшло інших заяв кредиторів щодо задоволення їх вимог. Суд виносить ухвалу про відкликання заяви, якщо це не порушує права боржника та кредиторів.

Якщо суддя прийняв заяву про порушення справи про банкрутство, він не пізніше ніж на п’ятий день із дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство.

Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство має містити відомості про:

— прийняття заяви до розгляду;

— введення процедури розпорядження майном боржника;

— призначення розпорядника майна;

— дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день із дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено Законом про банкрутство;

— введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Якщо при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство призначити розпорядника майна неможливо, розпорядник майна призначається на підготовчому засіданні.

Боржник зобов’язаний до дати проведення підготовчого засідання подати до господарського суду та заявнику відзив на заяву про порушення справи про банкрутство.

Відзив боржника на заяву про порушення справи про банкрутство повинен містити:

— наявні у боржника заперечення щодо вимог заявника (заявників);

— загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами, у тому числі з заробітної плати працівникам боржника, а також заборгованості із страхових внесків на загально- обов’ язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’ язкового державного соціального страхування, з податків і зборів (обов’ язкових платежів);

— відомості про наявне у боржника майно, у тому числі і кошти, які є на його рахунках у банках чи інших фінансово-кредитних установах, поштові адреси банків чи інших фінансово-кредитних установ.

Важливим у процедурі банкрутства є підготовче засідання господарського суду.

У підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Для виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов’ язує заявника подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство.

Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.

У підготовчому засіданні суду чи під час розгляду справи про банкрутство суддя може призначити експертизу.

У разі звернення до суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з’ясовуються ознаки його неплатоспроможності.

Суддя у підготовчому засіданні розглядає заяву кредитора, відзив боржника та виносить ухвалу, в якій визначаються:

— розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство;

— дата складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, який має бути складений та поданий до господарського суду на затвердження не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду;

— дата попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду;

— дата скликання перших загальних зборів кредиторів, які мають відбутися не пізніше трьох місяців і десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду;

— дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, яке має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство, якщо:

1) боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності;

2) подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи;

3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника;

4) затверджено звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому Законом про банкрутство;

5) затверджено мирову угоду;

6) затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 Закону про банкрутство;

7) боржник виконав усі зобов’язання перед кредиторами;

8) кредитори не поставили вимоги до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.

У процедурі банкрутства може вводитися мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

— забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

— не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).

<< | >>
Источник: Мельник О.О.. Корпоративне право: Навчальний посібник. 2009

Еще по теме § 3. Порядок порушення справи про банкрутство:

  1. 1.16 Порушення та провадження справи про банкрутство
  2. 5.2 Документування виявлених порушень та розгляд справ про правопорушення уповноваженими особами
  3. § 2. Сторони у справі про банкрутство
  4. ♥ В связи с этим вопрос – есть ли у вас планы составить еще какую-нибудь подобную «инструкцию»? Про лекарства, про платные медуслуги вообще? Про какие-нибудь специализированные клиники? Спасибо! (Анита)
  5. § 1. Поняття та характеристика неплатоспроможності та банкрутства
  6. г) Християнська церква перейняла від стоїцизму вчення про дві природи людини та про двояке природне право
  7. Розділ 8. Особливі положення для позовів про визнання ад­міністративного акта недійсним і про присудження адміністра­тивної установи прийняти адміністративний акт
  8. Розділ 3. Доступність матеріалів справи
  9. Види порушень та шляхи їх виявлення
  10. § 2. Типові порушення прав акціонерів
  11. Фрайер X.. Революция справа. 2008, 2008
  12. 5.1 Види порушень та шляхи їх виявлення
  13. Реєстрація звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій та отримання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій
  14. 6.4.5 Відповідальність за порушення податкового законодавства