ЄВРОПЕЙСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ З ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ

Правової форми особливому виду юридичної особи, яким виступає Європейське об’єднання з економічних інтересів (надалі - ЄОЕІ), було надано Регламентом від 1985 року,^[130] який набрав чинності з серпня 1989 року.

Правова форма ЄОЕІ не була вигаданою Європейською Комісією. За основу була взята модель існуючого в праві Франції Угрупування з економічних інтересів. Ціллю створення нового виду господарюючого суб’єкту на наднаціональному рівні стало спрощення та заохочення транскордонного економічного співробітництва в рамках спільного ринку. Для підприємств, що розташовані в різних країнах, особливо для дрібних та середніх, які націлені на поглиблене співробітництво, створення спільного підприємства або повне злиття може видатися занадто важким та коштовним. В цьому випадку форма ЄОЕІ дозволяє підприємствам об’ єднати зусилля для досягнення певних цілей без втрати самостійності.

Об’ єднання з економічних інтересів може створюватись з числа товариств і інших юридичних осіб, що управляються публічним чи приватним правом, що було створено у відповідності до законодавства держави-члена, що має зареєстроване місцезнаходження у Спільноті. Об’єднання також може бути створене фізичними особами для здійснення промислової, комерційної, чи сільськогосподарської діяльності чи надання професійних чи інших послуг в межах

Спільноти, про що вказано в статті 4 Регламенту. Особи, які хочуть створити ЄОЕІ, мають укласти договір та провести реєстрацію згідно статті 6 Регламенту. Закон, що застосовується як до укладення договору, так і до внутрішньої діяльності у ЄОЕІ - національне законодавство тієї держави-члена, у якій за контрактом визначене їх місцезнаходження.

Договір про створення об’єднання має включати принаймні:¹⁴⁸

• найменування об’єднання після, або перед словами “Європейське об’єднання з економічних інтересів”, або абревіатури “ЄОЕІ”, якщо такі слова чи абревіатура не складають частину найменування;

• офіційну адресу об’єднання;

• цілі діяльності об’ єднання;

• ім’я (найменування), комерційне найменування організаційно-правову форму, постійну адресу або зареєстроване місцезнаходження, номер та місце реєстрації, якщо такі є, кожного учасника об’єднання;

• строк, на який об’єднання створюється, окрім випадків, коли він є необмеженим.

До реєстру подається договір, а також ще такі документи та відомості:

• будь-які зміни до договору про створення об’ єднання, включаючи будь-які зміни у складі об’ єднання;

• відомості про створення або закриття будь-якого відокремленого підрозділу об’ єднання;

• будь-яке судове рішення про визнання недійсності об’єднання;

• відомості про призначення керівника або керівників об’єднання, їхні імена та будь-які інші ідентифікаційні дані, які вимагаються правом держави- члена, в якій утримується реєстр, відомості, чи вони можуть діяти самостійно, чи вони мають діяти спільно, та припинення повноважень будь-якого керівника;

• відомості про повне або часткове відчуження учасником прав участі у об'єднанні;

• рішення учасників про припинення діяльності об’ єднання, або будь-яке судове рішення, яке вимагає таке припинення;

• відомості про призначення ліквідатора або ліквідаторів об’ єднання, їх імена та будь-які інші ідентифікаційні дані, які вимагаються правом держави-члена, в якій зберігається реєстр, та припинення повноважень будь-якого ліквідатора;

• відомості про завершення ліквідації об’ єднання;

• пропозиція переведення офіційної адреси об'єднання;

• будь-які положення, які звільняють нового учасника від сплати боргів та виконання інших зобов’ язань, які виникли до його вступу.

148

Стаття 5 Регламенту Ради (ЄС) № 1435/2003

Статус ЄОЕІ дещо специфічний в силу мети його створення та обмежень, які застосовуються до його діяльності.

• прямо чи опосередковано здійснювати повноваження управління або нагляду за діяльністю його учасників або за діяльністю іншого підприємства, зокрема, в сфері персоналу, фінансів та інвестицій;

• прямо чи опосередковано, у будь-який спосіб володіти будь-якого виду акціями підприємства-учасника; володіння акціями іншого підприємства можливе тільки тоді, якщо це необхідно для досягнення цілей об’єднання та якщо це вчинено від імені його учасників;

• наймати більше 500 осіб;

• використовуватись товариством для надання позики директору товариства або іншій особі, пов’язаній з ним, якщо надання такої позики обмежено або регулюється правом держави-члена, яке поширюється на діяльність товариства. Також об’ єднання не може використовуватися для переведення майна між товариством та директором або будь-якою особою, пов’ язаною з ним, крім як у межах, дозволених правом держави-члена, яким регулюється діяльність товариства. Для цілей цих положень, надання позики включає в себе всі операції подібного характеру, які мають подібні наслідки, та майно включає рухоме та нерухоме майно;

• бути учасником іншого ЄОЕІ.¹⁴⁹

Як і у випадку з ЄТ, ЄОЕІ має включати щонайменше двох учасників з різних держав-членів. Країни-члени можуть передбачити, що ЄОЕІ, зареєстровані в їхньому реєстрі не можуть мати більше 20-ти членів. Виключається участь певних категорій фізичних та юридичних осіб (уточнення яких робить країна-член).

Офіційна адреса Об’ єднання має знаходитись на території Спільноти. Вона може бути переведена з однієї держави-члена до іншої за умови, що таке переведення відбувається без зміни права, що застосовується; якщо ж переведення місцезнаходження відбувається із зміною права, що застосовується, вимагається складання проекту переведення та оприлюднення певних відомостей.

В цілях захисту публічних інтересів уповноважений орган держави, з якої переводиться місцезнаходження ЄОЕІ, що призводить до зміни права, що застосовується до об’ єднання, може заборонити переведення.

Недійсність ЄОЕІ може бути проголошена на підставі судового рішення.

Суб’ єкти права держав, що не є членами Європейського Союзу, не можуть бути учасниками ЄОЕІ. Винятки становлять держави, що беруть участь в Договорі про Європейський економічний простір (Ісландія, Норвегія та Ліхтенштейн). Суб’єкти права цих країн можуть на рівні з суб’єктами права держав-членів ЄС засновувати та брати участь в діяльності ЄОЕІ.

Основним джерелом регулювання діяльності ЄОЕІ є Регламент, але деякі специфічні питання залишені на розгляд національних законодавств держав-членів Спільноти. В державах-членах можуть приймаються законодавчі акти, спрямовані на доповнення положень Регламенту щодо статусу Об’ єднання з таких питань як:

149

Стаття 3 Регламенту Ради (ЄС) № 1435/2003

порядок реєстрації, вимоги до керівників, обов’язковість проведення аудиторських перевірок, положення щодо ліквідації ЄОЕІ.¹⁵⁰

3.