1. Гомер і Гесіод.
Вже в епосах Гомера і Гесіода, хоча і на міфологічній основі, починають розвиватися певні правові та політичні ідеї. Так, в поемах Гомера, його життя і творчість відносяться до VIII ст. до н.е., а описані в "Іліаді" та "Одісеї" події — до XIII ст.
до н.е., на яких пізніше виховувалася вся Еліада, Зевс у морально-правовій площині виступає, як верховний заступник загальної справедливості (діке), який суворо карає тих, хто творить насильство і неправий суд. Порушення справедливості (діке) — не просто антигромадський, але, перш за все, антибожественний акт, за який неминуче наступає божа кара. Власне, закріплення у вказаних поемах суспільно-політичної ситуації та ідеології тієї доби дає уявлення про праворозуміння того періоду. Цей період (кінець II – початок I тисячоліття до н.е.), який називають "гомерівською Грецією", характерний відсутністю держави і, відповідно, права у значенні державного законодавства, але воно знає право у вигляді звичаю і справедливості (теміс), знає принцип політичної та правової справедливості (діке). Вже в цей період право і справедливість в уявленні греків, хоча і тісно пов'язані між собою, але розрізняються навіть термінологічно. Справедливість (діке) — безумовна основа і принцип права, як сформованого звичаю, звичаєвого права (теміс); звичаєве ж право (теміс) є певною конкретизацією вічної справедливості (діке), її присутності, прояву і дотримання між людьми. Хоча норми звичаєвого права не були ще записані, проте дотримання цих правил було неухильним. У античних греків уже в цей період, судячи з Гомерових поем, було сильно розвинуте розуміння закону, пов'язане з поняттям справедливих і несправедливих діянь.Ідея права і справедливого суспільно-політичного устрою набуває ще більшого значення в поемах Гесіода, VII ст. до н.е., "Теогонія" ("Походження богів") і "Роботи і дні". У гесіодівській інтерпретації, боги виступають носіями морально-правових принципів і сил. За Гесіодом, правління Зевса знаменується встановленням основ справедливості, законності і суспільного добробуту. Справедливість (діке) у Гесіода, як і Гомера, протиставляється силі і насильству. В Гесіода вперше зустрічається зародження двох понять, які проходять через всю давньогрецьку політичну та правову думку, — поняття про право по природі, або природне право (фєсеї) і поняття про право, встановлене людьми (номо), або поняття про природне і позитивне право.
Еще по теме 1. Гомер і Гесіод.:
- Состязание Гомера с Гесиодом
- ПОЭМЫ ГОМЕРА KAK ИСТОРИЧЕСКИЙ ИСТОЧНИК
- § 2. Гомер и Гесиод
- Гомер расстается со сказкой
- Гомер. Илиада
- Гомер, греческий поэт, поведавший о событиях Троянской войны в «Илиаде
- …А еще о петухах и кошках
- II. Етапи становлення і розвитку політичних та правових вчень в античній Греції.
- 2. "Сім мудреців".
- § 2. Политико-правовая мысль раннего периода (IX — VI вв. до н.э.)
- РЕЛИГИОЗНЫЕ ВЕРОВАНИЯ И МИФЫ
- Политико-правовая мысль раннего периода (IX–VI вв. до н. э.)
- Изучение античной культуры
- 1. Родоплеменные деления и обычай кровной мести у гомеровских греков
- До Платона греческая литература — это преимущественно поэзия.
- 3.1 Психологические учения в досократический период
- 20 октября 1912 г. американская газета «Нью‑Йорк Америкен»
- КУЛЬТУРА
- Что за Трою отрыл Шлиман?
- Урок словесности