§3. Тактика виїмки

Виїмка - це слідча дія, яка провадиться у випадках необхідності вилучення певних предметів і документів, коли точно відомо, де і в кого вони знаходяться.

Підставою проведення виїмки є мотивована постанова слідчого.

Виїмку поділяють на два види: а) виїмку поштово-телеграфної кореспонденції; б) виїмку звичайної документації та предметів у громадян і установ. У першому випадку виїмка проводиться на основі постанови слідчого, санкціонованої прокурором; понятими залучаються особи лише цієї ж установи (пошти), а в другому - виїмка проводиться з ініціативи слідчого і його постанова не санкціонується прокурором. Це обумовлено тим, що під час виїмки в даному випадку не проводяться пошукові дії, а отже, в меншій мірі зачіпаються інтереси громадян.

У ході виїмки в громадянина предметів чи документів, що відносяться до інтимної сторони його життя, поняті можуть бути попереджені у відповідності з нормами чинного законодавства про нерозголошення фактів, які стали їм відомими в ході цієї слідчої дії.

У тих випадках, коли виїмка пов’язана з вилученням предметів (документів) із маси однорідних об’єктів, що мають відношення до справи, для участі в ній доцільно залучати відповідного спеціаліста, наприклад, спеціаліста-бухгалтера під час виїмки із бухгалтерії документів, що відносяться до розкрадання, яке розслідується.

Під час відмови видати об’єкти, що підлягають виїмці, слідчий має право вилучити їх примусово. Якщо стає відомо, що ці об’єкти сховані зацікавленими особами, то слідчий може винести постанову про обшук, і провести його негайно, у відповідності з вимогами КПК України.