§ 6. Фіксація результатів обшуку і виїмки

Результати обшуку та виїмки фіксуються в протоколі слідчої дії. Від повноти та об’єктивності фіксації перебігу і результатів обшуку (виїмки) залежить доказове значення цієї дії.

Протокол обшуку (виїмки) має відповідати загальним вимогам, передбаченим ст.

Спеціальні вимоги, запропоновані до складання протоколу, передбачено ст. 188 КПК. У протоколі обшуку мають зазначатися: підстави для обшуку; приміщення або інше місце, в якому був проведений обшук; дії слідчого і результати обшуку. Стосовно кожного предмета, що підлягає вилученню, повинно бути зазначено, в якому саме місці і за яких обставин його було виявлено. До протоколу обшуку заносяться всі заяви і зауваження присутніх під час обшуку осіб, зроблені з приводу тих або інших дій слідчого.

Протокол обшуку складається з трьох частин: вступної, описової та заключної. У вступній частині зазначається, коли, де, ким, на якій підставі, у кого, в присутності яких осіб проведено обшук. Тут також зазначається, що перед обшуком слідчий запропонував добровільно видати предмети або документи і яку було дано на це відповідь.

Описова частина містить відомості про об’єкти пошуку, умови їх зберігання і засоби маскування. У протоколі необхідно докладно викласти відомості про виявлені предмети або цінності, місця їх знаходження. У разі виявлення тайника слід докладно описати його зовнішній вигляд, розміри, форму, особливості конструкції, місце знаходження, способи приховування тощо.

У протоколі обшуку необхідно зазначити загальні та окремі ознаки виявлених предметів (назва, розмір, форма, вага, колір, маркування, позначки, номери, пошкодження та ін.). Завдання слідчого полягає в тому, аби охарактеризувати та індивідуалізувати вилучений предмет, зафіксувати ознаки та особливості, що дають змогу відрізнити його від

231

Рис. 31. Пробірні знаки на виробах із дорогоцінних металів

інших подібних предметів, виключити можливість підміни. У разі вилучення виробів із дорогоцінних металів у протоколі обшуку вказують назву виробу, його родові та індивідуальні ознаки, колір або відтінок, розмір, кількість, особливості окремих частин (якщо є можливість — масу і розмір кожної частини), наявність пробірних знаків (фігурних клейм і цифрових позначень проби). Чи виготовлений виріб із дорогоцінного металу, перевіряється насамперед за наявністю клейма, проби (рис. 31). Існують два види проб: золотникова і метрична. Цифра проби в золотниковій системі означає, що на 96 одиниць маси сплаву в ньому міститься стільки таких саме одиниць дорогоцінного металу. В метричній системі проба означає кількість дорогоцінного металу на 1000 одиниць сплаву (наприклад, проба 750 означає, що є 750 г дорогоцінного металу на 1000 г сплаву) (табл.

Не встановивши точного найменування виявленого металу або дорогоцінних каменів, не варто називати їх «золотом», «платиною» або «діамантами». Слід мати на увазі, що виявлене клеймо (проба) може бути підробленим. При описі вилучених предметів не варто вказувати їх ознаки, що можуть виявитися несправжніми. У протоколі обшуку в цьому разі достатньо зазначити колір, розміри, форму, кількість об’єктів, наявність проб та ін.

Таблиця 4

Співвідношення старої і нової систем значення проби дорогоцінних металів

В описі виробів із фарфору, фаянсу та майоліки треба звертати увагу на їх маркування (рис. 32).

Певну специфіку має опис зброї і боєприпасів, вилучених під час обшуку. Необхідно вказувати тип або вид зброї, систему, марку, номер, розміри, кількість, клеймо виробника. Причому слідчий фіксує лише об’ єктивні дані, що виявляє на відповідних предметах. В описі зброї і боєприпасів у протоколі обшуку може бути зазначено їх калібр. В описі боєприпасів у протоколі обшуку необхідно звертати увагу на клейма на донних частинах патронних гільз (рис. 33).

У разі вилучення продовольчих товарів у протоколі зазначаються найменування, маса, об’єм, кількість продуктів, їх стан, якість, упа-

Рис. 32. Маркування деяких виробів із фарфору, фаянсу та майоліки

ковка, маркування, дата виготовлення тощо. Цих вимог слід дотримуватися й в описі промислових товарів. У разі вилучення однорідних предметів необхідно зазначити їх кількість.

У разі вилучення цінних паперів або грошей слід вказувати їхні серії та номери, вартість, інші реквізити.

Якщо в процесі обшуку застосовувалися технічні засоби, то це повинно бути відображено в протоколі із зазначенням найменувань, типів і видів приладів та пристосувань. У протоколі вказується, що про застосування технічних засобів було повідомлено осіб, які беруть участь у провадженні обшуку.

У заключній частині протоколу обшуку зазначається, які предмети вилучені, як вони упаковані та опечатані, кому і що було передано на відповідальне зберігання. За наявності заяв і зауважень присутніх їх заносять до цієї частини протоколу обшуку.

Протокол обшуку складається у двох примірниках. Другий примірник протоколу, а також другий примірник опису вилучених предметів (документів) і цінностей вручаються особі, в якої проведено обшук, а в разі її відсутності — повнолітньому члену сім’ї або представнику житлово-експлуатаційної організації або органу місцевого самоврядування. При провадженні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу та опису вручається представнику підприємства, установи або організації (ст. 189 КПК).

Рис. 33. Клейма на донних частинах патронних гільз:

Патрони кругового запалювання. Австрія: 1 — Хіртенберзька патронна фабрика; 2 — Келлер і К°, Хіртенберг. Велика Британія: 3 — Елей, Лондон; 4 — Ай-Сі-Ай. Угорщина: 5 — завод «Нітроген», Будапешт. Німеччина: 6 — Браун і Блом, Дюссельдорф; 7 і 8 — Г Геншов і К° (Геко), Дурлах; 9 — ДВМ, Карлсрує; 10-12 — РВС, Нюрнберг. Італія: 13 — Д. Фіочи, Лекко. СРСР: 14 — клеймо на цільових патронах. США: 15 — «Каскад», Льюістон (Айдахо); 16 — Ю-Эм-Сі, Бріджпорт (Коннектикут); 17 — Федеральна корпорація по виробництву патронів, Міннеаполіс (Міннесота). Фінляндія: 18 — Патронний завод, Лапуа. Франція: 19 — Жевело і Гопиля, Париж. Чехословаччина: 20 — Бланстрой (колиш. Сельє і Белло), Прага.

Шпилькові патрони. Австро-Угорщина: 21 — Хіртенберзька патронна фабрика; 22 — Сельє і Белло, Прага. Бельгія: 23 — Ш. Фусно і К °, Брюссель. Великобританія: 24 — Кайнок. Росія: 25, 26 — Московський дроболиварно-патронний завод.

Патрони центрального запалювання. Австро-Угорщина: 27 — Г. Рот, Відень; 28 — Хіртенберзька патронна фабрика; 29 — Сельє і Белло, Прага; 30 — Келлер і К°, Хіртенберг. Австрія: 31 — Збройовий завод, Вьоллерсдорф; 32 — Хіртенберзька патронна фабрика. Бельгія:33 — ФН. Ерсталь.

Обидва примірники протоколу, а також опису вилучених предметів підписуються слідчим, особою, в якої провадився обшук, і запрошені особи, що були присутні (ст. 188 КПК).

Додатковими засобами фіксації результатів обшу^ або виїмки є фотозйомка, відеозапис, а також складання планів і схем. Фотознімки, відео- стрічки, плани та схеми додаються до протоколу обшуку (виїмки).

Загальним завданням фотозйомки під час обшуку є фіксація: а) місця обшуку (або його частин); б) місць перебування шуканих об’єктів, у тому числі тайників; в) виявлених предметів, документів, трупа та ін. Під час провадження обшуку за допомогою фотозйомки необхідно зафіксувати зовнішній вигляд тайника, окремі етапи його відкриття, відкритий тайник з об’єктом, що там знаходиться, і сам виявлений предмет. Масштабна детальна зйомка дає змогу зафіксувати багато індивідуальних ознак вилученого під час обшуку предмета, документа та ін.

Відповідно до ст. 85² КПК відеозапис може застосовуватися у процесі обшуку. Учасники слідчої дії повідомляються про застосування відеозапису до початку цієї дії. Після зйомки відеострічка демонструється всім учасникам слідчої дії, про що складається окремий протокол.

Перевагою використання відеозапису є можливість зафіксувати динамічну інформацію. Відеозапис надає змогу відтворити поведінку обшукуваного в процесі обшуку, його реакції у разі виявлення предметів, документів чи цінностей.

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність обшуку?

2. Які ознаки притаманні обшуку?

3. Які існують види обшуку?

4. У чому полягають особливості проведення групового обшуку?

5. Чи існує певна послідовність у проведенні обшуку особи?

6. Яким чином можуть бути класифіковані об’єкти пошуку?

7. Що таке об’єкти обшуку і які види їх існують?

8. Які елементи охоплює підготовка до обшуку?

9. Чи може план обшуку супроводжуватися відповідним графічним матеріалом?

10. Які існують види ситуацій обшуку?

11. Які системи тактичних прийомів можуть використовуватися при обшуку?

12. У чому полягає сутність словесної розвідки?

13. Що таке виїмка?

14. Чи може виїмка провадитися у примусовому порядку?

15. Яким вимогам має відповідати протокол обшуку (виїмки)?

16. З яких частин складається протокол обшуку?

17. Чи доцільно використовувати відеозапис при обшуку?