§2. Початковий етап розслідування

На початковому етапі розслідування згвалтувань необхідно передбачити в плані наступні три основні комплекси слідчих дій та оперативно-розшукових заходів:

1) спрямованих на одержання від потерпілої й інших осіб вихідної інформації про вчинену подію, виявлення, вилучення і фіксацію наявних слідів злочину;

2) що забезпечують встановлення і затримання особи чи осіб, що скоїли згвалтування;

3) що мають за мету перевірити причетність конкретної особи чи осіб до події, що розслідується.

На початковому етапі розслідування більшість із слідчих дій носять невідкладний характер. Ні однією із них, як правило, не можна нехтувати, всі вони взаємопов’язані і зумовлюють одна одну, забезпечуючи в поєднанні з оперативно-розшуковими заходами ефективне встановлення істини у справі (Схема 20).

Кримінальні справи про згвалтування, передбачені ст. 152 Кримінального кодексу України, порушуються лише за скаргою потерпілої особи. Як виняток справа може бути порушена прокурором й за відсутності скарги потерпілої. Справа, порушена прокурором, надсилається для продовження дізнання чи досудового слідства, а після закінчення розслідування розглядається судом у загальному порядку. В разі примирення потерпілої особи з обвинуваченим така справа закриттю не підлягає (ч. 3 ст. 27 КПК України). За наявності обтяжуючих обставин (ч. 24 ст. 152 КК України) кримінальна справа порушується незалежно від скарги потерпілої особи.

В письмовій чи усній скарзі про згвалтування повинні міститися такі основні елементи:

♦ попередження потерпілої про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК України);

♦ повне викладення обставин події;

♦ чітко виражене прохання притягнути гвалтівника до кримінальної відповідальності;

♦ роз’яснення санкцій ч. 1 ст. 152 КК України і положень ст. 27 КПК України про те, що після порушення кримінальна справа не може бути закрита за примиренням потерпілої з особою, яка вчинила згвалтування.

Крім заяви (скарги) потерпілої про факт згвалтування необхідно додатково зібрати певні об’єктивні дані, які вказують на ознаки злочину. Ці дані необхідно одержати з інших джерел, які підтверджують подію згвалтування.

Іноді перед порушенням кримінальної справи проводиться попередня перевірка, передбачена ст. 97 КПК України. Метою перевірки є встановлення факту згвалтування та отримання додаткових даних, що свідчать про подію злочину. Перевірка не повинна підміняти розслідування і, як правило, проводиться шляхом відбирання пояснень від потерпілої та інших осіб, яким відомо про даний факт.

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

Схема 20. Типові ситуації початкового етапу розслідування згвалтування і дії слідчого

У системі початкових слідчих дій необхідно виділити ті, які за справами про згвалтування рекомендується виконувати невідкладно: допит потерпілої; розшук і затримання підозрюваного; огляд місця події, виїмка й огляд одягу потерпілої і підозрюваного; судово-медична експертиза чи освідування потерпілої і підозрюваного. Час, послідовність, спрямованість, поєднання оперативно-розшукових і слідчих дій обумовлені вихідними даними конкретної слідчої ситуації.

Початковий етап розслідування згвалтування завершується тоді, коли зібрано достатньо доказів для висунення обгрунтованих слідчих версій стосовно обставин вчиненого злочину і вини конкретної особи.

До найбільш типових версій під час розслідування справ про згвалтування можна віднести:

♦ мало місце згвалтування з застосуванням фізичного чи психічного насильства, чи погрози його застосування;

♦ статтевий акт був виконаний за добровільною згодою заявниці;

♦ заява про згвалтування є неправдивим доносом;

♦ мало місце задоволення статевої пристрасті неприродним способом;

♦ злочин не був закінчений (потерпіла зуміла захиститися).

Особливості планування розслідування за справами про

згвалтування в значній мірі обумовлені типовими слідчими ситуаціями, що виникають на початковому етапі розслідування. Перша з них - коли потерпілій відомий гвалтівник, друга - коли згвалтування вчинено невідомим.

У разі, коли потерпіла називає в якості гвалтівника особу, їй відому, перед слідчим стоїть завдання перевірити, чи дійсно вона винна у скоєнні злочину.

Вибірковий аналіз кримінальних справ показує, що в переважній більшості (понад ²/₃) випадків підозрювані, відомі потерпілим, посилаються на те, що статевий акт було здійснено добровільно.

Успішне розслідування згвалтування забезпечується лише в тому випадку, якщо слідчий наполегливо і послідовно перевіряє показання і потерпілої, і особи, підозрюваної в згвалтуванні.

Під час перевірки версії про добровільний характер статевого акту слідчий перш за все виясняє, чи застосовував підозрюваний насильство (чи погрозу насильством) для вчинення статевого акту. З цією метою він у першу чергу здійснює огляд місця події, обшук в квартирі підозрюваного, огляд його одягу, освідування підозрюваного і потерпілої, допит очевидців та інших свідків.

У разі, коли гвалтівник невідомий потерпілій, перевірка версій і планування розслідування мають певні особливості. В цих випадках перевіряються версії про особу злочинця, речові докази, виявлені на місці події. Проводиться невідкладний допит потерпілої, огляд місця події, допит свідків, призначається судово-медична експертиза потерпілої.

Під час розслідування замаху на згвалтування слідчий найчастіше висуває і перевіряє версії, пов’язані з виясненням питань про те, чи дійсно мав місце замах на згвалтування чи заявниця добросовісно помилялась в оцінці вчинених дій; чи не є заява завчасно неправдивою, поданою з метою компрометування певної особи; чи не є відмова від вчинення згвалтування добровільною, що виключає кримінальну відповідальність. У відповідності з вказаними версіями планується провадження слідчих дій: допит і освідування заявниці і підозрюваного, огляд місця події, допит свідків.

Необхідно також побудувати і перевірити версії про скоєння згвалтування однією особою чи групою осіб. Основні версії, які повинні бути ретельно перевірені стосовно суб’єкта даного злочину, такі:

♦ звалтування скоєно особою, на яку вказала потерпіла;

♦ потерпіла помиляється в імені особи, що скоїла згвалтування, чи умисно вказує на іншу особу;

♦ потерпіла обмовлює конкретну особу з будь-яких причин.

За справами про згвалтування поряд зі слідчими діями в

плані розслідування повинні бути передбачені й оперативно- розшукові заходи. Вони здійснюються з метою швидкого розшуку злочинця, встановлення очевидців, свідків злочину, виконання інших доручень слідчого. У тих випадках, коли злочинець невідомий, особливо важливо під час своєчасного одержання інформації про обставини злочину і прикмети злочинця негайно організувати його розшук «за гарячими слідами». Чим швидше буде розпочато переслідування злочинця, тим повніше й ефективніше буде використано оперативно-роз- шукові заходи.