<<
>>

§ 3. Дактилоскопічний облік

Алфавітному і дактилоскопічному облікам підлягають особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою у занятті бродяжництвом, а також громадяни України, які вчинили за її межами злочини і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, що набрали чинності в установленому порядку.

Порядок ведення дактилоскопічного обліку регламентовано Інструкцією про порядок функціонування дактилоскопічного обліку експертної служби МВС України, затвердженою наказом МВС України від 11 вересня 2001 р.

Дактилоскопічний облік складається з дактилокарток (масиву дактилокарт невпізнаних трупів; безвісно зниклих осіб і осіб, яких було піддано дактилоскопіюванню), та слідотек (реєстраційних карт слідів рук, вилучених під час оглядів місць подій за фактами нерозкритих злочинів та безвісно зниклих осіб). Існують такі види дактилокартотек та слідотек: центральні, обласні, кущові та місцеві.

Дактилоскопічний облік здійснюється за допомогою дактилоскопічних карток, які містять пальцеві відбитки кожної руки певної особи (рис. 20). Дактилокартки заповнюються у трьох примірниках, якщо вони підлягають обліку в центральній дактилокартотеці, або у двох примірниках, якщо вони підлягають обліку тільки в регіональній і місцевій дактилокартотеках.

Дактилокартка на особу заповнюється на бланку встановленого зразка, де у відповідних графах фіксуються такі відомості: стать; прізвище, ім’я та по батькові; число, місяць, рік народження; місце народження; дактилоскопічна формула за 10-пальцевою системою; основні та контрольні відбитки пальців; підпис особи; дата проведення дактилоскопіювання; орган, де відбулося дактилоскопіювання; підстава для дактилоскопіювання; відбитки долонь; прикмети; прізвище і підпис працівника, який заповнив дактилокартку.

Рис. 20. Фрагмент дактилокартки

Дактилоскопіювання полягає в одержанні пальцевих відбитків живих осіб і трупів. При дактилоскопіюванні живих осіб на гладку пластинку видавлюють невеличку кількість друкарської фарби і розкочують її гумовим валиком. Дактилоскопійованому пропонують вимити руки теплою водою з милом, після чого нігтьові фаланги всіх пальців прокочують від краю до краю по пластинці з фарбою, потім у тому самому порядку прокочують їх у спеціально зазначених місцях на дактилокартці. Після прокочування на дактилокартку наносять контрольний відбиток чотирьох пальців одночасно (крім великого, що прокочується окремо в спеціально відведеній графі), який допомагає перевірити, чи нанесені окремі відбитки пальців на відповідні місця дактилокартки, і визначити, якою рукою і яким пальцем залишений відбиток на місці події.

Дактилоскопіювання трупа має свої особливості. Фарбу з пластинки за допомогою гумового валика наносять на пальці, а потім прокочують кожний палець окремими квадратиками паперу, покладеними на сірникову коробку. Аркуші паперу з відбитками пальців наклеюються на відповідне місце дактилокартки. Контрольний відбиток не робиться.

Систематизація дактилокарток полегшується за допомогою використання спеціальних формул.

Дактилоскопічна формула — це формула 10-пальцевої системи реєстрації, що записується в правому верхньому куті лицьового боку дактилокартки; має вигляд двох простих дробів: перший іменується основною частиною формули, другий — додатковою. Чисельник основної частини формули є сумою умовних цифрових позначень тільки завиткових узорів парних пальців рук із додаванням одиниці, а знаменник — сумою позначень завиткових узорів непарних пальців із додаванням одиниці. Парні та непарні пальці визначають, переходячи від великого пальця правої руки до мізинця лівої. Для цифрових позначень усі пальці поділяються на пари. Відповідним парам присвоюються такі цифрові позначення: великий і вказівний правої руки — 16; середній і безіменний правої руки — 8; мізинець правої і великий лівої руки — 4; вказівний і середній лівої — 2; безіменний і мізинець лівої — 1.

Додаткова частина формули являє собою дріб, де в чисельнику є ряд цифрових позначень усіх узорів пальців правої руки, які не суму- ються, а в знаменнику — пальців лівої. Для виведення додаткової частини формули папілярний узор кожного пальця наділяється умовною цифрою від 1 до 9. Дугові узори, незалежно від виду, позначаються цифрою 1, петльові радіальні — 2, петльові ульнарні — 3, 4, 5 та 6, залежно від кількості ліній, розміщених на лінії відрахування; 126

Рис. 21. Типи папілярних узорів та їх умовні позначення

завиткові узори — 7, 8 та 9, залежно від відносного положення дельт; відсутні пальці, а також узори пальців з ушкодженнями позначаються 0 (рис. 21).

Дактилокартотека складається з основного масиву та архіву. За рішенням керівництва ДНДЕКЦ, НДЕКЦ масив дактилокарток може систематизуватися за категоріями злочинів. Дактилокартку на особу вилучають з основного масиву в разі смерті останньої та поміщають до архіву на строк не менше трьох років, після чого знищують.

Існують особливості формування слідотек. Так, центральна слідо- тека ведеться в ДНДЕКЦ та формується з фотокопій слідів, вилучених із місць вчинення тяжких злочинів, які залишилися нерозкритими, та за фактами безвісного зникнення осіб. Крім цього, формуються і функціонують обласні, кущові та місцеві слідотеки. Зокрема, місцеві слідо- теки функціонують у підрозділах з експертно-криміналістичного забезпечення роботи ОВС НДКЕЦ та формуються з фотокопій слідів рук, вилучених під час огляду місць вчинення злочинів, що залишилися нерозкритими, і території конкретного ОВС та за фактами безвісного зникнення осіб.

Слідотека складається з основного масиву та архіву. До основного масиву вміщуються фотокопії слідів рук, що: визнані експертом придатними для ідентифікації особи; перевірені за дактилокартками осіб, які могли залишити сліди на місці події не у зв’язку із вчиненням злочину; перевірені за дактилокартотеками і слідотеками та ін. До архіву вміщуються копії слідів рук у разі, коли злочин розкрито, але належність слідів не встановлено. Строк зберігання слідів — до закінчення строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за видом злочину.

Звертатися із запитом щодо проведення перевірки за дактилоскопічним обліком мають право підрозділи МВС, податкової міліції, Служби безпеки, органів прокуратури та суду, а також правоохоронні органи інших країн за міжнародними угодами. Види перевірок: дакти- локартка — дактилокартка (проводиться з метою встановлення: осіб, які приховують свої дійсні настановні дані; осіб невпізнаних трупів; наявності (відсутності) дактилокарток осіб); дактилокартка — слід (слід — дактилокартка) (проводиться з метою встановлення осіб, які лишили сліди рук на місці події); слід — слід (проводиться з метою встановлення фактів залишення одною особою слідів рук при вчиненні різних злочинів). Строк перевірки не повинен перевищувати 15 діб з моменту одержання запиту.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке кримінальна реєстрація?

2. Які завдання вирішуються за допомогою кримінальної реєстрації?

3. Ким започатковано формування кримінальної реєстрації на науковій основі?

4. Які існують види криміналістичних обліків?

5. Яким нормативно-правовим актом регламентовано ведення дактилоскопічного обліку?

6. Яким чином здійснюється дактилоскопіювання живих осіб?

7. Які особливості має дактилоскопіювання трупа?

8. Що являє собою дактилоскопічна формула?

9. Які існують особливості формування слідотек?

<< | >>
Источник: В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель.. Криміналістика. 2010

Еще по теме § 3. Дактилоскопічний облік:

  1. §4. Дактилоскопічний облік
  2. Бухгалтерський облік облігацій
  3. 4.4 Облік та звітність торговців цінними паперами
  4. Бухгалтерський облік операцій з векселями
  5. 6.3 Бухгалтерський облік операцій з цінними паперами (крім банків)
  6. 6.1.2 Облік цінних паперів та їх власників у Національній депозитарній системі
  7. §2. Принципи та підстави взяття об’єктів на криміналістичний облік
  8. 3.5. Професійні учасники фондового ринку, які забезпечують облік прав власності на цінні папери
  9. Глава 12. Макроекономічний аналіз: народногосподарський облік і система національних рахунків
  10. 6.1 Облік прав власності на цінні папери, порядок взаємодії торговця цінними паперами з реєстроутримувачем і зберігачем цінних паперів
  11. Облік прав власності на цінні папери, порядок взаємодії торговця цінними паперами з реєстроутримувачем і зберігачем цінних паперів
  12. Тема 9. Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування
  13. §1. Поняття і значення кримінальної реєстрації
  14. § 2. Види криміналістичних обліків