Зміст дидактичної одиниці

Класифікація майнових прав. Відмінність речового права від зобов'язального. Поняття і види речей. Майно.

Поняття володіння. Володілець і власник. Види володіння. Законне і незаконне володіння. Добросовісне і недобросовісне володіння.

Література

- Косарев А.И. Римское частное право - М., 1998.

- МакарчукВ.С. Основи римського приватного права - К., 2000.

- Омельченко О.А. Римское право. - М., 2000.

- Подопригора О.А. Основи римского гражданского права. - К., 1990.

- Підопригора О.А., Харитонов Є.О Римське право: Підручник. - К., 2003.

- Тіищик Б.И., Орач Є.М. Основи римського приватного права. - Львів, - 1994.

- Черпиловский З.М. Римское частное право. Злементарньїй курс. - М., 1997.

Матеріал для вивчення

Класифікація майнових прав на речові та зобов'язальні римськими юристами не давалась: римське право вказувало лише на їх різний захист - речовими позовами чи позовами особистими. Якщо особа має право на річ і вона своєю дією може впливати на свою річ, то таке право - речове.

Якщо ж безпосереднього права на річ немає, а є лише право вимагати від іншої особи надати річ або вимагати певну дію (чи утриматись від виконання), то таке право - зобов'язальне.

Таким чином, перша відмінність речового права від зобов'язального полягає в об'єкті права: якщо об'єктом права є річ, то перед нами право речове; якщо об'єктом права є дія певної особи, то це право зобов'язальне.

Однак вказана відмінність речового і зобов'язального права, хоч і є головною, все ж має дещо поверховий характер. Іноді для встановлення характеру правових відносин цієї зовнішньої різниці буває недостатньо.

Наведемо приклад. Виник спір навколо купівлі-иродажу коня. Після укладення договору і сплати покупцем грошей за коня продавець відмовився

нідразу його передати покупцеві, пославшись на те, що йому необхідно відвезти і ринку додому домашні речі. Питається: про яке право йдеться мова у спорі - речове чи забов'язальне? Це - важливо, оскільки від цього залежить спосіб іахисту порушеного права. Розмірковуємо так: В даному випадку покупець, хоч і сплатив гроші, ще не став власником коня, оскільки кінь фізично не перейшов до нього. Отже, речового права в нього не виникло. А договір купівлі-продажу було порушено продавцем. Значить спір ведеться щодо права зобов 'язального.

Отже, об'єктом речового права є завжди якась річ (тілесний предмет), а об'єктом зобов'язального - певні дії, право вимоги здійснювати певні дії або утриматись від них.

Правовими інститутами речового права є: а) право володіння; б) право власності; в) сервітутне право та інші права на чужі речі (рис. 9).

Рис. 9. Види речових прав -105-

Зобов'язальне право виникає із договорів та інших правомірних та неправомірних дій.

Друга відмінність речового права від зобов'язального.

Речове право має своїм об'єктом певну конкретно визначену річ, тілесний предмет. На нього може посягнути будь-хто, а тому речове право користується абсолютним захистом. Відповідачем тут може бути будь-хто, навіть та особа, яка не порушувала речового права його носія. (Наприклад: спадкоємець, який разом з успадкованим майном успадкував вкрадену річ).

Зобов'язальне право полягає у праві особи вимагати від однієї або декількох, але точно визначених осіб здійснити певні дії чи утриматись від них. Тому порушником зобов'язального права виступає точно визначена, відома особа (чи група осіб), і тільки проти них суб'єкт зобов'язального права може пред'явити позов.

(Наприклад: при укладенні договору його сторони точно відомі). У цьому розумінні захист забов'язапьного права має відносний характер.

Третє. За загальним правилом, більшість речових прав не мають строків щодо свого захисту. Речові права існують довічно, поки існує сама річ. (Наприклад: якщо раб помер, то і речове право на нього зникає).

Всі зобов'язально-правові відносини є тимчасовими, їх дія обумовлена певними строками. А відповідно, права однієї сторони, що виникають з таких відносин, припиняються одночасно із припиненням зобов'язань іншої сторони. (Наприклад: договір про будівництво будинку припиняється із його завершенням. І відповідно припиняються зобов'язання).

Четверте. Суб'єкт речового права міцно „прив'язаний" до свого володільця (наприклад: кінь, раб, плуг - до свого господаря). Де б не перебувала річ, її володілець має право вимагати повернення її від будь-кого, хто незаконно її утримує.

Це є правило необмеженої віндикації

Зобов'язальні права такого міцного зв'язку не мають. (Наприклад: укладено договір про облицювання будинку плиткою, дано грошовий задаток, а з майстром раптом трапилося нещастя, і він став божевільним. З кого вимагається завдаток?)

П'яте. Зміст речових прав встановлюється законом, а зобов'язальних, як правило, - договором. За своїм обсягом речові права ширші, ніж зобов'язальні. (Наприклад: права власника земельної ділянки (речові права) є ширші, ніж орендатора (зобов'язальні права).