Конгеніальність великих учених і концепт ноосфери

Коли мова йде про видатних мислителів, які контактували один з одним, обмінювалися поглядами з приводу широкого кола питань, то, поза сумнівом, тут ми маємо справу з колективною генерацією ідей. Дискусії між ученими зі світовим ім'ям дали ряд відкриттів.

Саме поняття «ноосфера» почало фігурувати в роботах Леруа вже в кінці 1920-х років. Формування теорії ноосфери пов'язане зі спільними дослідженнями Е. Леруа та Тейяра де Шардена. Починаючи з 1936 року це поняття також використовував В.І. Вернадський.

Примітно, що саме в Криму, в Сімферополі, де опинився видатний учений у грудні 1920 року, працюючи на посаді професора мінералогії Таврійського університету (у вересні 1920 він уже був обраний ректором), В.І. Вернадський уточнював та апробовував нову теорію. Одна з його лекцій «кримського періоду» мала знакову для всього подальшого життя та творчості назву – «Про роль людини, її свідомості та волі для життя природи».

Достовірно відомо й те, що Тейяр де Шарден, який безпосередньо знав і самого Вернадського, і його роботи, спілкувався з Володимиром Івановичем, який перебував у Парижі в 1922 – 1923 роках, співробітничав також і з Леруа, який 1927 році вперше використав термін «ноосфера». Відстоюючи своє концептуальне авторство, В.І. Вернадський визнає, проте й авторство терміна «ноосфера» за Е. Леруа, який використав термін у ході читання лекцій у Коллеж де Франс у Парижі в 1927 році. Згідно з самим В.І Вернадським, концептуалізація вчення про ноосферу належить йому, а ось ключовий термін «ноосфера» був створений Е. Леруа.

Незалежно від авторства теорія ноосфери відіграє все більш важливу роль у вирішенні сучасних питань, що стосуються взаємодії людини й природи, розвитку глобальної економіки, проблем екології та емерджентних технологій. Ноосферологічні дослідження – це один з перспективних напрямів, що розробляється вченими Таврійського національного університету імені Володимира Івановича Вернадського.

У вченні про ноосферу закладено величезний евристичний потенціал, який, на наш погляд, сьогодні є найбільш продуктивним для оцінки перспектив і ризиків технологічно, екологічно й економічно кризової ситуації в глобальному масштабі. Розробка міждисциплінарного поля ноосферології, зрештою, дозволить прогнозувати розвиток постіндустріальної цивілізації. Тут потрібно взяти до уваги постійно зростаючі швидкості соціальних і культурних трансформацій при ускладненні високопродуктивних технологій. Необхідно створити теоретичну основу для глобального стратегічного планування. Термінологічний, наочний і методологічний аналіз ноосферології дозволить більш продуктивно розробляти відповідну наукову проблематику з метою досягнення стійкого розвитку людства. Сьогодні світ, що глобалізується, потребує ефективної науки, позитивної ідеології, політики й практики, що враховують різноманітність цінностей та інтересів численного населення нашої планети.

Питання для самоконтролю

· Які основні етапи трансформації раціонального знання?

· Яким є механізм історичної трансформації раціонального знання?

· Що становить собою ноосферний дискурс?

· Які дисципліни використовують герменевтичний підхід ?

· Які дисципліни використовують математичні моделі?

· Хто є автором концепції ноосфери?

· Який мислитель уперше запровадив поняття «ноосфера»?

· Чи вирішено проблему авторства створення вчення про ноосферу? Хто з учених створив учення про біосферу?