>>

Передмова

Феномен корпоративного управління полягає в тому, що він становить найпривабливішу тематику дослідження завдяки своїй багатоаспект- ності та постійній актуальності. Являючи собою певну суперечність розуміння і викликаючи спори щодо належності до тих чи інших комплексів знань (економічних, соціальних чи правових наук), корпоративне управління тією чи іншою мірою досліджується кожною з них.

Тим не менш йому властиві такі пласти проблематики, що її вистачить ще на невизначену кількість наукових праць, незважаючи на наявність досить різноманітної літератури, проведення ґрунтовних досліджень науковцями і фахівцями. І проблеми, що належать до сфери корпоративного управління, постійно генеруються сучасністю. Очевидно, це насамперед викликано стрімким розвитком в Україні корпоративного руху, тих форм підприємницької діяльності, які нині вже сприймаються в Україні узвичаєно, хоча вони стали виникати (або, вірніше, відновилися) тільки в останні 15 років. Хоча цей строк сприймається як незначний, але для нашої країни, в якій за часи незалежності відбулися радикальні зміни в економіці та праві, показово те, що й в такий короткий проміжок часу існували досить різноманітні періоди — від створення малих підприємств, кооперативів та незначної кількості господарських товариств як зародків вітчизняних корпорацій, створюваних нуворишами на початку 90-х років минулого століття, до розгорненої їх мережі, концентрації капіталу та управління, угрупування на різних рівнях, що спостерігається нині.

Спроби розв’язати численні проблеми у сфері корпоративного управління автори монографії роблять традиційним шляхом — через історичне дослідження виникнення і розвитку корпорацій, починаючи з Давнього Риму, середньовіччя, в період буржуазних революцій та новітній час. В монографії історичний аналіз перехрещується з порівняльним та, що особливо цінно, сучасними підходами до корпоративного управління в світовому вимірі. Такий підхід надає змогу виявити його тенденції, простежити основоположні засади, що складалися століттями, врахувати позитивний досвід, накопичений корпораціями всього світу. Це має значення для різних ракурсів буття — перетворення відносин власності, приватизації, ринку цінних паперів, менеджменту тощо.

Нарешті, одним із сучасних утворень є наднаціональні юридичні особи, які також піддані аналізу в монографії. І це важливо, адже в процесах інтеграції, перебування в різноманітних наукових, виробничих, фінансових та інших зв’язках корпорації всього світу мають додержуватися єдиних підходів. їх статус, засади діяльності та управління, входження в ринкові відносини мають бути зрозумілими різним партнерам і контрагентам. Це є безперечним для всеосяжних ринкових законів. Інше ж відкидає саму можливість перебувати у зв’язках із корпораціями різних країн.

Становлення корпорацій в світі та Україні є «одним крилом» уяснен- ня витоків корпоративного управління, а другим його «крилом» є становлення корпоративного права. Цьому питанню також присвячено достатньо уваги в монографії — від кодифікації (консолідації) норм у законодавстві Великої Британії, Франції, Німеччини, США, Канади, Австралії, що складалося протягом століть, до формування корпоративного права Європейського Союзу.

В монографії багато уваги приділяється гармонізації корпоративного права країн ЄС, директивам та регламентам ЄС, принципам корпоративного управління, а аналіз вітчизняних корпоративних відносин побудовано на зіставленні зі стандартами корпоративного управління ЄС та інших країн.

Специфіка корпоративного управління в Україні зумовлена не тільки швидкістю процесу його становлення, а й наявністю значних пакетів акцій в державній власності. Управління цими пакетами потребує окремого підходу, що також досліджується в монографії. Неефективність управління державними пакетами акцій, відсутність чітких та прозорих механізмів передання їх в управління приватним особам, особливості, яких зазнає корпоративне управління внаслідок цього, — всі ці та інші питання ставляться авторами, котрі пропонують шляхи їх вирішення.

Ще одним напрямом проведеного монографічного дослідження є відносини власності. Останнім часом усталеними стали вирази «корпоративна», або «акціонерна», власність, «акціонери-власники», «власники пакетів акцій» та ін. У монографії підіймається цілий пласт проблем, які свідчать про перетворення відносин власності в корпоративних відносинах, адже класичні правомочності власника по володінню, користуванню та розпоряджанню поступилися місцем корпоративному управлінню, здійснення якого більшою мірою замінило ті відносини, об’єктом яких були тілесні речі і які ґрунтувалися на безпосередньому зв’язку з ними їхніх власників. Величезна кількість акціонерів, цінні папери зі своїми законами обігу, управління капіталопотоками з боку найманих менеджерів та інші притаманні корпоративному управлінню атрібути побудували відмінні від відносин власності стосунки та правові зв’язки.

У цих зв’язках перебувають різноманітні суб’єкти корпоративних відносин, кожен зі своїми інтересами, які слід не просто враховувати, а випрацьовувати оптимальну модель їх співвідношення. Це й інше покликані враховувати структура органів корпорацій, порядок їх формування та визначення компетенції. Від ефективності діяльності корпоративних органів залежить, власне, сама життєдіяльність корпорацій, а від результату цієї діяльності — задоволення інтересів учасників корпоративних правовідносин, передусім в одержанні прибутку від своїх капіталовкладень.

Одним із найважливіших питань є також охорона та захист прав учасників корпоративних правовідносин, які є показником рівня корпоративного управління. Саме на цих особах позначаються негативні наслідки неналежного корпоративного управління, і тому має бути розроблено системний підхід щодо запобігання порушенням їх прав та механізм відповідальності посадових осіб корпорацій.

В цілому ж ці питання є спектральним аналізом корпоративного управління, спробу якого було здійснено в монографії на рівні комплексного дослідження надто складної проблематики. Наскільки це вдалося авторам — судити читачеві. Ми лише сподіваємося, що наша праця допоможе зрушити дослідження з вузького галузевого кола, в якому часто замикаються наукові праці, і вийти на міжгалузеву проблематику та дослідити питання корпоративного управління ще всебічніше, охопивши податкові, антимонопольні та інші його аспекти. їх надто багато, аби обмежитися тільки наукою цивільного права, а відповіді на них настільки суперечливі, що це само по собі свідчить про потребу в удосконаленні правового регулювання корпоративних відносин. Останнє ж можливо лише як наслідок оволодіння на належному рівні теорією корпоративного управління, врахування якої допоможе прийняти в нашій країні корпоративне законодавство, що відповідатиме сучасному стану корпоративного управління в світі. В свою чергу лише завдяки такому законодавству можливо буде здійснювати на належному рівні корпоративне управління.

Професор І. Спасибо-Фатєєва

Розділ I

| >>
Источник: І. Спасибо-Фатєєва, О. Кібенко, В. Борисова.. Корпоративне управління: Монографія. 2007

Еще по теме Передмова:

  1. ПЕРЕДМОВА
  2. Передмова
  3. ПЕРЕДМОВА
  4. ПЕРЕДМОВА
  5. Передмова
  6. Передмова
  7. ПЕРЕДМОВА
  8. ДЖЕРЕЛА ДО РОЗДІЛУ 7
  9. ЗМІСТ
  10. ЗМІСТ
  11. ЗМІСТ
  12. ЗМІСТ
  13. Зміст
  14. зміст
  15. Павликов С. Н., Убанкин Е. И., Левашов Ю.А.. Общая теория связи. [Текст]: учеб. пособие для вузов – Владивосток: ВГУЭС,2016. – 288 с., 2016
  16. Уткина Светлана Александровна. Английский язык в профессиональной сфере Рабочая программа дисциплины Владивосток Издательство ВГУЭС 2016, 2016