§1. Предмет і завдання криміналістики
Предметом будь-якої науки є вивчення закономірностей об’єктивної дійсності, пов’язаних з її метою і завданнями. Предметом науки криміналістики виступають закономірності злочинної діяльності, механізм її відображення в джерелах інформації, особливості діяльності щодо розкриття, розслідування і попередження злочинів та розроблені на цій основі засоби і методи вказаної діяльності з метою забезпечення належного застосування процесуально-матеріальних і правових норм.
Розкрити злочин - це виявити всі ознаки, що його характеризують, та встановити особу, що скоїла злочин. Злочини розкриваються за допомогою кримінально-процесуальної та оперативно-розшукової діяльності. Розкриття злочинів опера- тивно-розшуковим шляхом по відношенню до кримінального судочинства носить допоміжний характер, однак роль оператив- но-розшукових засобів у забезпеченні швидкого і повного розслідування злочинів велика. Значне число злочинів розкривається з їх допомогою.
Результати кримінально-процесуальної і оперативно-розшу- кової діяльності з точки зору повноти розкриття злочину можуть бути однаковими, але правове значення їх різне: результати оперативно- розшукової діяльності, які не наділені процесуальною формою, не є доказами і не можуть бути покладені в основу вироку. Щоб винести вирок, злочин повинен бути розслідуваний і розглянутий судом з дотриманням установлених законодавством кримінально-процесуальних правил, тобто розкритий оперативно-розшуковим шляхом, але не розслідуваний злочин не може привести до кримінально-правових наслідків. Теорія оперативно-розшукової діяльності в частині, що стосується розкриття злочинів, є в принципі складовим елементом предмета криміналістики.
Кримінально-процесуальна діяльність і, зокрема, попереднє розслідування є предметом вивчення науки кримінального процесу, однак поняття «розслідування» властиве і криміналістиці. Воно включає не лише процесуальний порядок провад-
ження дізнання і попереднього слідства (хоча це його головний елемент), а й систему науково-технічних методів і тактичних прийомів, тобто має процесуальний і криміналістичний аспекти. Криміналістика розробляє саме техніку, тактику і методику розслідування злочинів, тобто методику їх розкриття у формі кримінально-процесуальної діяльності. Методи розкриття злочинів за допомогою кримінально-процесуальних засобів і є криміналістична сторона розслідування злочинів.
Криміналістику слід розглядати у трьох аспектах: як науку, як навчальну дисциплину та як практичну діяльність у боротьбі зі злочинністю.
Криміналістика вивчає, аналізує та узагальнює кримінальну практику.
Криміналістичний аналіз злочинів передбачає виявлення тенденцій, всього загального, типового, що властиве підготовці та удосконаленню різних видів злочинів. Щоб виявити ці тенденції, для криміналістичного аналізу повинен бути задіяний достатньо репрезентативний обсяг емпіричного матеріалу, взятого з відповідних регіонів в останній період часу.
Криміналістичний аналіз допомагає виявити типові ситуації скоєння даного виду злочинів, одержати узагальнені дані, що характеризують особистисть злочинців, особливості підготовки злочинів, типові умови, способи, засоби та знаряддя їх скоєння. Вивчення та узагальнення кримінальної практики спрямовано також на виявлення типової характеристики наслідків злочинної діяльності у вигляді слідів та інших змін матеріальної обстановки, заподіяної шкоди та обставин, що сприяли скоєнню злочинів.
Відомо, що злочини вивчає не лише криміналістика, а й кримінологія, а також наука кримінального права. Однак характер завдань, що вирішуються, різний. Криміналістика, вивчаючи способи, умови, матеріальні наслідки та інші обставини скоєння злочину, ставить перед собою завдання, які поділяються на загальні та спеціальні.
До загальних завдань криміналістики відноситься забезпечення швидкого і повного розкриття і розслідування зло-
чинів, викриття винних, попередження та присікання злочинних посягань.
Спеціальними завданнями криміналістики є:
♦ вивчення об’єктивних закономірностей, які становлять предмет криміналістики, і розроблення її загальних методологічних основ;
♦ розроблення криміналістичних засобів і методів збирання, дослідження, оцінки та використання джерел доказової інформації з метою розкриття, розслідування злочинів;
♦ удосконалення тактичних і методичних основ досудового й судового слідства, основ судової експертизи;
♦ удосконалення криміналістичної тактики і методики щодо профілактики злочинів;
♦ вивчення та використання зарубіжного криміналістичного досвіду в боротьбі зі злочинністю.
Еще по теме §1. Предмет і завдання криміналістики:
- ^ш § 1. Предмет, система та завдання криміналістики
- ДОМАШНІ КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ З КУРСУ «КРИМІНАЛІСТИКА»
- 1.1. Психологія як наука. Предмет і завдання юридичної психології
- ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИКИ Криміналістика як наука і навчальна дисциплина
- Теоретичні основи криміналістики Поняття і значення криміналістики
- §3. Система криміналістики
- § 2. Природа криміналістики
- ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ ТА ІСПИТУ З КУРСУ «КРИМІНАЛІСТИКА»
- Тема 1. Методологічні й наукознавчі засади криміналістики
- Шеремет А. П.. Криміналістика.2009, 2009
- §2. Криміналістика в системі юридичних наук
- § 2. Сучасний стан криміналістики в Україні
- § 3. Місце криміналістики у системі правових наук
- ВОПРОС: Если я правильно понимаю, то любой предмет может быть предметом политической рефлексии. Можно ли это рассматривать как акт власти - назначение предметов предметами политической рефлексии? По аналогии с тем, что вы сказали про первого, который посылает второго убить третьего.
- В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель.. Криміналістика.2010, 2010
- §3. Спеціальні методи криміналістики
- ^ш § 2. Класифікація методів криміналістики та їх види
- МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ І ПЛАНИ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ «КРИМІНАЛІСТИКА»
- §1. Поняття і завдання криміналістичної тактики