Тема 1. Методологічні й наукознавчі засади криміналістики

•

• Поняття і завдання криміналістики як юридичної науки. Об’єкт і предмет криміналістики.

• Передумови виникнення криміналістичної науки, історія її розвитку.

• Система сучасної криміналістики.

• Методи криміналістики.

• Криміналістика в системі наукових знань. Її зв’язок з іншими юридичними науками.

Загальне завдання криміналістики конкретизується стосовно основних цільових напрямів кримінально-процесуальної діяльності - розкриття, розслідування та попередження злочинів. Саме криміналістика, насамперед, забезпечує швидке, повне і неупереджене розкриття злочину та вирішення всіх інших завдань розслідування злочинів, передбачених кримінально-процесуальним законом.

При цьому під розкриттям злочину стосовно досудового розслідування в криміналістичному значенні слід розуміти встановлення усіх обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Статистично розкритим злочин вважається за умови встановлення істотних для вирішення справи фактичних обставин, а також особи, що вчинила злочин. Важливою складовою частиною такого розкриття є виявлення ознак прихованого (латентного) злочину й ознак злочину у відкритих подіях (вибуху, пожежі, дорожньо-транспортному випадку), коли всі обставини, передбачені ст. 91 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України), встановлені та складений обвинувальний висновок. Остаточно розкритим злочин уважається після набрання вироком суду чинності.

Зміст розслідування багато в чому визначається результативністю діяльності з розкриття злочину. При розслідуванні факт злочину повинен бути не тільки детально пізнаний, що істотно для його розкриття й вирішення окремих завдань розслідування, але й належним чином процесуально засвідчений.

Під попередженням у криміналістиці слід розуміти систему прийомів виявлення причин і умов, що сприяють злочину, об’єктів криміналістично-профілактичного впливу, а також профілактичних заходів, що ускладнюють вчинення нових аналогічних злочинів, припиняють або переривають злочинну діяльність конкретних осіб.

Головним завданням науки криміналістики є розробка рекомендацій, систем методів слідчим, суддям, прокурорам, працівникам оперативних служб МВС, СБУ, прикордонних служб, експертам-кримі- налістам, необхідних для встановлення істини по справі залежно від ролі і завдань кожного з них у виконанні завдань правосуддя.

Розглядаючи загальну мету криміналістики, обумовлену її соціальною функцією та місцем у системі юридичних наук кримінального циклу, слід відмітити ряд окремих завдань, що відображають внутрішню структуру і методологію криміналістики.

До таких завдань належать .

Виявлення й дослідження загальних об’єктивних закономірностей та явищ у механізмі вчинення злочинів і діяльності з їх розслідування.

Дослідження закономірностей утворення, зберігання, передачі та інтерпретації слідової інформації, пов’язаної зі злочином.

Розробка й удосконалення на основі даних зазначеного дослідження методів і засобів практичної діяльності з розкриття, розслідування й попередження злочинів.

При цьому під криміналістикою слід розуміти науку, що досліджує закономірності злочинних діянь, механізм їх відображення в джерелах інформації, особливості діяльності з розкриття, розслідування й попередження злочинів і розробляє на цій основі засоби та методи зазначеної діяльності з метою забезпечення належного застосування матеріально процесуальних норм.

У предметно-понятійному апараті криміналістики необхідно виділити поняття об’єкта та предмета її вивчення. Під першим слід розуміти окремі види людської діяльності, що є частиною об’єктивної реальності життя суспільства та становлять головний інтерес для криміналістики. Під другим - ті конкретні аспекти (елементи) кожної такої діяльності, вивчення яких може бути забезпечено засобами та методами криміналістики.

Відповідно в криміналістиці можна виділити два об’єкти або двоєдиний об’єкт пізнання - злочинну діяльність і діяльність з її розслідування й попередження.

Злочинна діяльність, окреслена і нормативно описана в Кримінальному кодексі України (далі - КК України), містить у собі всі роди, види та групи злочинів, передбачені законом.

Діяльність із виявлення, розслідування і попередження злочинів - антагоністична злочинній діяльності й породжена останньою та підрозділяється залежно від вирішених завдань на:

• слідчо-криміналістичну діяльність з розкриття й розслідування злочинів;

• експертно-криміналістичну діяльність;

• криміналістичну профілактичну діяльність;

• оперативно-розшукову діяльність.

Система криміналістики складається з чотирьох структурних елементів: теорія і методологія криміналістики, криміналістична техніка, криміналістична тактика, криміналістична методика.

Теорія і методологія криміналістики - це система її теоретичних концепцій, методологічних принципів і понять. Як структурна частина криміналістики, вона містить у собі розділи, які у сукупності дають уявлення про основні загальнотеоретичні, методологічні й інформаційні аспекти про об’єкт і предмет криміналістики, її понятійний апарат, основні спеціальні загальнокримі- налістичні методи, загальні теоретичні основи криміналістичного планування, профілактики, прогнозування, діагностики, історії криміналістики та ін.

Криміналістична техніка вивчає механізми взаємодії під час злочинної діяльності матеріальних об’єктів, що породжує відповідні сліди-наслідки такої взаємодії, і розробляє засоби і способи їх виявлення та дослідження з метою використання як доказів при розслідуванні злочинів.

Криміналістична тактика вивчає інформаційні та поведінкові аспекти злочинної діяльності, організаційно-пізнавальні аспекти діяльності з розслідування злочинів і розробляє організаційні форми, засоби та прийоми з оптимізації планування і проведення кримінального провадження й окремих слідчих (розшукових) і негласних (слідчих) дій.

Криміналістична методика розроблює комплекси наукових методів і засобів розслідування окремих видів злочинів.

Якщо говорити про методи криміналістики, то вони ґрунтуються на законах і категоріях матеріалістичної діалектики. їх можна розподілити на загальні, або загальнонаукові методи, що застосовуються у всіх науках або у всіх сферах практичної діяльності.

Серед загальних методів зазвичай називають: порівняння, спостереження, опис, експеримент, вимір, математичні методи.

Вони дійсно є загальними, оскільки застосовуються для пізнання у всіх науках, у тому числі й криміналістиці. На рівні з цими методами застосовуються такі прийоми мислення - аналіз і синтез, аналогія й гіпотеза, індукція і дедукція, закони та категорії діалектичної і формальної логіки, методи абстрагування та ідеалізації.

Спеціальні криміналістичні методи розробляються у відповідних розділах криміналістики (теоретичних основах, криміналістичній техніці, криміналістичній тактиці й методиці розслідування) і використовуються для пізнання і дослідження окремих явищ, об’єктів, дій і поведінки осіб, що пов’язані з підготовкою, вчиненням і приховуванням злочинів.

Це методи криміналістичної ідентифікації, криміналістичної діагностики, криміналістичного версіювання, планування, моделювання, техніко-криміналістичні або науково-технічні методи (фотографічні, фізичні, хіміко-фізичні, антропологічні, математичні, кібернетичні), які використовуються в науковій та практичній криміналістичній діяльності.