§2. Порядок побудови слідчих версій

Дотримання правил побудови слідчих версій є важливою умовою повноти й об’єктивності розслідування злочинів. Стосовно кожної невідомої чи сумнівної обставини злочину повинні бути висунуті і перевірені всі можливі версії.

Слідча версія, як і будь-яка інша, в своєму розвитку проходить три чітко виражені послідовні стадії, що відображають процес розслідування: а) висунення - побудова; б) аналіз та розроблення; в) практична перевірка.

Під час висунення слідчої версії слідчий спочатку оцінює сукупність установлених фактів, а потім передбачувану причину. У зв’язку з тим, що дійсна причина невідома, негайно виникають декілька взаємнопротилежних версій, які конкурують між собою до тих пір, поки не буде встановлено, котрі з них є неспроможними, а які виражають об’єктивну істину.

Пізнавальна роль слідчої версії полягає не лише в тому, що вона здатна пояснити відомі слідству обставини злочину, але і в тому, що з її допомогою відкриваються нові обставини і факти, невідомі слідчому до моменту виникнення версії. Якщо версія виражає об’єктивну істину, то із її змісту за допомогою аналізу можуть бути виведені не лише ті факти, виявлення яких передувало висуненню версії, але й ті, які стали відомими після її висунення.

Виявлення під час перевірки нових фактів, не відомих до її висунення, підвищує ступінь надійності версії. Властивість версії пояснити не лише раніше відомі факти, але й виявити нові - важлива умова можливості перевірки істинності основного змісту версії.

Розглянуті три послідовні стадії розвитку версії мають велике практичне значення. Ігнорування тією чи іншою з них призводить до суттєвих упущень в плануванні розслідування і в кінцевому підсумку - до порушення його строків та знижен- ня якості. На практиці буває інколи й так, що планування розслідування обмежується формуванням версій та перерахуванням заходів щодо їх перевірки, при цьому не аналізується зміст версій, не визначаються конкретні питання, що підлягають виясненню щодо кожної з них. Внаслідок і перелік заходів щодо перевірки висунутих версій виявляється неповним. Ігнорування другої стадії розвитку версії робить її перевірку нецілеспря- мованою, однобокою.

Побудова версій. Порядок побудови версій однаковий для всіх її видів (слідчої, судової, експертної, оперативно- розшукової; загальної, окремої). Кожна версія повинна бути достатньо обгрунтована і не може бути результатом безпідставних догадок.

В основі версії повинні лежати певні фактичні дані, які можна поділити на дві групи:

1) одержані з різних джерел відомості, які відносяться до кримінальної справи, що розслідується. Вони можуть міститись в судових доказах, в матеріалах оперативно- розшукової діяльності, заявах громадян, повідомленнях у пресі та інших джерелах. Під час побудови версій на підставі даних цієї групи використовуються переважно такі логічні прийоми і форми мислення, як аналіз і синтез, безпосередні та опосередковані висновки, аналогія;

2) відомості, що є результатом узагальнень і які безпосередньо не відносяться до конкретної кримінальної справи, але з допомогою аналогії, порівняння та дедуктивних висновків можуть бути використані в якості основи для висунення версій.

Порядок висунення версій повинен охоплювати усі невідомі та сумнівні обставини злочину, що розслідується. Відносно кожної із цих обставин необхідно висунути всі можливі на даний момент розслідування обгрунтовані версії.

Гіпотетичний метод розкриття злочину передбачає, як правило, спочатку оцінку події, що розслідується, в цілому і висунення загальних версій, кожна з яких потім деталізується, розділяється на ряд окремих за окремими обставинами, що охоплюються цією загальною версією. Наприклад, якщо виявлено труп людини з ознаками насильницької смерті, то розумова діяльність слідчого починається зазвичай з загальної оцінки одержаної інформації про цей факт та висунення трьох можливих у даному випадку загальних версій: 1) убивство; 2) нещасний випадок; 3) самогубство. Кожна з них передбачає висунення і перевірку ряду окремих версій. Так, версія про вбивство розділяється на версії про час і місце вбивства, виконавця злочину, співучасників, знаряддя вбивства, мету, мотиви та інші обставини злочину.

Зміст, обсяг окремих слідчих версій різний: версія може відноситись до якоїсь однієї обставини події, що перевіряється, чи охоплювати дві і більше взаємопов’язаних обставин. Нерідко в одній окремій слідчій версії об’єднується декілька передбачень слідчого щодо різних обставин злочину (наприклад, стосовно суб’єкта і мотивів злочину, щодо часу, місця і способу його скоєння). Аналіз і перевірка таких, значних за обсягом, слідчих версій посильні лише слідчому, який володіє великим професійним досвідом.

Більш привабливі, особливо за складними, багатоепізодними справами, окремі версії, що охоплюють якусь одну обставину злочину, що розслідується. В цей час збільшується кількість версій, але спрощується їх аналіз і перевірка.

Аналіз змісту версії. Головним у логічному аналізі змісту версії є уявлення про те, які факти, явища, обставини повинні існувати в реальній дійсності, якщо висунута версія виражає об’єктивну істину. Визначення конкретних висновків, що випливають із кожної версії, - основне завдання аналізу версій.

Важливо передбачити усі висновки із допустимого передбачення, оскільки ступінь надійності версії тим вища, чим більше у ній висновків, що підтверджуються в ході перевірки.

Висновки, що випливають із висунутої версії, повинні бути максимально деталізовані, щоб полегшити їх зіставлення з фактами реальної дійсності.

Висновки, що логічно виводяться із зробленого слідчим передбачення стосовно тієї чи іншої обставини розслідуваного злочину, відображаються у сформульованих ним питаннях, що підлягають з’ясуванню. Визначити стосовно кожної версії вичерпну сукупність питань, що підлягають з’ясуванню в ході перевірки, в практичному аспекті важливо, оскільки це є однією із умов всебічності і повноти розслідування. Джерела упущень і недоліків у розслідуванні найчастіше виявляються на стадії аналізу версій. В багатьох випадках недоліки обумовлені поверховим аналізом змісту слідчих версій і нечітким визначенням сукупності питань, що підлягають з’ясуванню.