§3. Основні правила і методи перевірки слідчих версій

Перевірка версій на відміну від процесу їх побудови є практичною діяльністю осіб, що висунули ці версії. Мета перевірки - підтвердити чи спростувати припущення, що містяться у версії, та зроблені із них висновки щодо будь-яких подій або фактів, і забезпечити встановлення істини за справою.

Засоби і методи перевірки криміналістичних версій різні і відрізняються від методів і засобів перевірки гіпотез, що застосовуються в науковому пізнанні закономірностей природи і суспільства. Ці відмінності пояснюються перш за все тим, що, являючись засобами і методами практичного пізнання конкретного соціального явища - злочину, повинні відповідати суворим критеріям надійності, правомірності і моральної допустимості.

Своєрідність засобів і методів перевірки криміналістичних версій залежить від різновидності останніх. Слідчі і судові версії перевіряються в основному шляхом провадження відповідних слідчих і судових дій. В даному випадку використовуються також оперативно-розшукові засоби і методи, але вони носять допоміжний характер. У ході перевірки ж оперативно-розшу- кових версій застосовуються головним чином засоби і методи оперативно-розшукової діяльності, а процесуальні засоби можуть бути використані лише настільки, наскільки застосовуються під час паралельного розслідування кримінальної справи.

Форми застосування спеціальних знань для перевірки слідчих та оперативно-розшукових версій також різні: для перевірки слідчих і судових версій вони використовуються переважно в формі експертизи і залучення спеціаліста до участі в провадженні слідчих дій, а для перевірки оперативно-розшуко- вих версій характерна адміністративно-правова форма застосування спеціальних знань.

Експертні версії перевіряються також в умовах певної правової регламентації і в основному з застосуванням природничо-наукових методів і технічних засобів.

Загальні правила перевірки криміналістичних версій зводяться до наступного. Перш за все рекомендується принцип паралельної (одночасної) перевірки версій, що забезпечує найбільш оптимальний темп розслідування, економію робочого часу слідчого, сил і засобів, що ним витрачаються. Послідовна, почергова перевірка версій не лише не гарантує одержання цих переваг, але й приховує загрозу втрати слідів злочину, цінної доказової інформації, викликає необхідність проведення повторних слідчих дій, затягує розслідування.

Під час перевірки версії ні одне із припущень, що випливають з неї, не може бути залишено без уваги слідчого. До того часу, доки висунута версія не спростована і не відпала, кожний факт, що випливає з неї, повинен бути перевірений з позиції відповідності чи невідповідності його реальній дійсності. Обмеження перевірки дослідженням лише якоїсь частини припу- щень (висновків) зменщує ступінь упевненості в тому, що висунута версія виражає об’єктивну істину.

В разі одержання суперечливих фактів, коли один із них підтверджує версію, а інші спростовують, необхідно продовжити перевірку, щоб з’ясувати та усунути протиріччя, що виникли.

Черговість виконання слідчих дій та оперативно-розшуко- вих заходів під час перевірки версій визначається рядом факторів.

У разі наявності рівних умов раніше інших виконуються дії, результати яких мають значення для перевірки декількох версій, а також ті, що наперед можуть дати суттєві і надійні результати. Заходи, спрямовані на з’ясування більш ранніх епізодів злочину, доцільніше виконувати раніше тих, які розраховані на перевірку більш пізніх обставин.

Як відмічалось, версія перевіряється до тих пір, доки вона не буде спростована або доки не з’являться умови, при наявності яких її можна вважати такою, що відповідає дійсності.

Припущення стосовно будь-якого факту перетворюється в достовірне знання про нього, якщо можливо доказати, що із цього факта і лише із нього випливають установлені висновки.

Версія стає достовірною, якщо:

1) всі можливі передбачення стосовно обставини злочину були висунуті і ніякої іншої версії щодо тієї самої обставини в ході розслідування не виникало;

2) усі висунуті версії про дану обставину були переврені і всі, за виключенням однієї, що об’єктивно підтвердилась, були спростовані і відпали;

3) всі висновки з версії були всебічно досліджені та знайшли підтвердження зібраними матеріалами;

4) версія, що підтвердилася, знаходиться у повній відповідності щодо інших обставин справи.

Лише в разі наявності сукупності згаданих умов можна визнати версію, що підтвердилася, такою, що відповідає дійсності. Перераховані умови достовірності застосовні лише до однорідних версій, тобто версій, що відносяться до однієї і тієї ж обставини злочину, що розслідується.

Контрольні запитання

1. У чому полягає вчення про криміналістичну версію?

2. Які Ви знаєте види криміналістичних версій?

3. Назвіть етапи побудови слідчих версій.

4. Що собою являє аналіз змісту версій?

5. Дайте характеристику основним правилам і методам перевірки слідчих версій.

Теми рефератів і курсових робіт

1. Поняття, значення та логічна природа версії як виду пізнання у ході розслідування злочину.

2. Підстави й етапи процесу побудови версій.

3. Правила і методи перевірки версій. Оцінка результатів перевірки висунутої версії.

Література

1. Криміналістика. Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. - К., 2001. - С. 209-217.

2. Криминалистика. Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. - М., 1997. - С. 100-119.

3. Салтевський МВ. Криміналістика. Навчально-довідковий посібник. - К., 1996. - С.27-28.