§2. Підготовка до допиту

Своєчасна підготовка до допиту в значній мірі забезпечує його успіх. Перед початком допиту слідчий визначає коло осіб, від яких йому необхідно одержати показання, а також черговість їх виклику на допит.

269

Розділ III. Криміналістична тактика

Схема 15. Основні види допиту

ною інформацією, а тому можуть повно і об’єктивно викласти її слідчому.

Підготовка допиту включає ряд елементів. Одним із таких елементів є аналіз вихідних даних і визначення предмету допиту. Якісний допит неможливий без чіткого уявлення предмета допиту, тобто кола обставин, які повинні бути вияснені у допитуваного. Предмет допиту визначається виходячи із обставин, що підлягають доказуванню за конкретною справою і передбачуваним ступенем освідомленості в них даної особи. Все це можна установити в ході вивчення матеріалів, зібраних за справою, а у випадку необхідності й оперативно-розшукових даних, що є в розпорядженні співробітників органів дізнання.

Предмет допиту і питання, які необхідно поставити допитуваному, - це різні поняття. Перше з них ширше. Наприклад, предметом допиту може бути алібі, заявлене підозрюваним, а окремих питань, які будуть у зв’язку з цим вияснятися, з’явиться значно більше.

Одним із важливих елементів підготовки допиту є вивчення особистості допитуваного. Відомості про людину, з якою необхідно зустрічатися на допиті, дуже важливі для слідчого. Чим більше він збере про неї даних і чим краще буде знати допитуваного, тим правильніше вибере тактичні прийоми. Однак обмежені можливості, якими володіє слідчий, і майже постійний дефіцит часу спонукають вирішувати питання про вивчення особистості допитуваного з урахуванням реальної обстановки. Найбільш глибоко вивчається особистість підозрюваного (обвинуваченого), оскільки це важливо і для вирішення загальних завдань судочинства. В меншій мірі вивчаються особистості свідків і потерпілих, оскільки ці учасники процесу менше схильні приховувати істину.

В підготовці до допиту певне значення має визначення часу допиту. Час допиту визначається відповідно до вимог закону. Наприклад, обвинувачений повинен бути допитаний відразу після пред’явлення обвинувачення. Допит здійснюється у денний час. Нічний допит допускається лише у випадках настання обставин, які не можуть терпіти зволікання. Час допиту встановлює слідчий, враховуючи можливості появи особи на допит, ступінь свого навантаження, важливість інформації, яку передбачається одержати у допитуваного.

Готуючись до допиту, слідчий вибирає місце допиту. Допит згідно з загальним правилом здійснюється на місці провадження розслідування, тобто в робочому кабінеті слідчого, дізнава- ча. Допит також може бути проведений за місцем перебування допитуваного, наприклад, у лікувальній установі (з дозволу лікаря) чи за місцем мешкання малолітнього свідка чи потерпілого. В окремих випадках допит провадиться на місці події, обстановка якої допомагає поновити в пам’яті забуте.

Елементом підготовки до допиту є також вибір способу виклику особи на допит. Особи, що підлягають допиту, можуть викликатися через пошту чи кур’єра. Виклик може бути переданий телеграмою чи телефонограмою. Підозрюваний (обвинувачений), що утримується під вартою, викликається через адміністрацію місця ув’язнення. Слідчий має право звернутися за допомогою до керівництва підприємства чи установи, де працює особа, що підлягає допиту.

Явка на допит за викликом слідчого обов’язкова. Особи, що ухиляються від явки, можуть бути доставлені на допит примусово.

Підготовка до допиту передбачає запрошення осіб, участь яких у допиті обов’язкова. Під час допиту можуть, а іноді зобов’язані брати участь, як це передбачено законом, й інші особи. До них відносяться: перекладачі, якщо допитуваний не володіє мовою судочинства, або є глухим, німим; захисник, допущений до участі у справі; педагог чи законний представник допитуваного. В допиті може брати участь прокурор за своєю інціати- вою, який здійснює нагляд за дотриманням законності органами дізнання і попереднього слідства.

Заключним елементом підготовки до допиту є його планування, яке передбачає визначення порядку проведення допиту. План сприяє правильній організації допиту, підвищенню його ефективності. Він повинен включати в себе перелік питань, що підлягають виясненню у допитуваного. Планування допиту передбачає прогнозування можливих реакцій допитуваного на той чи інший доказ та можливі зміни лінії поведінки слідчого в процесі допиту.

С О ^ГЖ"⁴ · υ