Форма державного устрою

Форма державного устрою - організація територіально- адміністративного поділу держави, яка виражає взаємовідносини між державою в цілому і її складовими частинами, між центральними та місцевими органами влади.

Види:

Унітарна (проста) - форма устрою, при якій жодна адміністративно-територіальна одиниця не має ознак державності (напр. Угорщина) або більшість адміністративно- територіальних одиниць не мають ознак державності (напр. Італія). Види територіальних одиниць: департамент, мед’є, область, воєводство, провінція;

Федеративна (складна) - держава, в якій її територіальні складові мають ознаки державності: свого главу, уряд, конституцію, парламент, поліцію, при збереженні цілісності держави ( напр. США). Види суб’єктів федерації: штати, землі, республіки і т.п.

Конфедерація (союз) - як особливий вид форми устрою являє собою союз держав, які об’єднались для досягнення спільної мети. При цьому суверенітет держав повністю зберігається, а окремі повноваження передаються конфедеративним органам влади. В наш час прикладів конфедерації немає, хоча деякими її рисами наділений

Європейський Союз.

Слід зауважити, що такий поділ держав на сьогодні вже не є достатньо ефективним, оскільки не відображає суті територіальної організації влади. B цьому контексті визначення держави як федеративної або унітарної не завжди є на часі. Так, скажімо статус італійського регіону та німецької федеральної землі мало чим відрізняється по суті, однак першу країну традиційно відносять до унітарних, а другу - до федеративних. 3 огляду на «немодність» визначення унітаризму- федералізму в більшості країн Європи, в сучасності більш правильно визначати форму устрою за балансом можливостей, повноважень, відповідальності держави в цілому та її складових. 3 цієї точки зору актуальним видається визначати держави як централізовані та децентралізовані.

4.