2.7 Депозитарні розписки

Депозитарні розписки (Depository Receipts) – цінні папери, що випускаються депозитарною установою й засвідчують право власності інвестора на визначену кількість цінних паперів іноземного підприємства-емітента, депонованих у такій депозитарній установі.

Депозитарні розписки спрощують володіння й торгівлю цінними паперами закордонних емітентів, оскільки власник депозитарної розписки позбавлений складнощів, пов'язаних із виконанням приписів національного законодавства, що регулюють порядок володіння й торгівлі цінними паперами закордонних емітентів.

Основними перевагами, які прагнуть отримати компанії за допомогою депозитарних розписок на іноземному фондовому ринку, є:

1) розширення групи потенційних інвесторів за рахунок досконалішої інфраструктури та прозорості фондових ринків інших країн;

2) формування позитивного іміджу та зростання довіри до компанії-емітента;

3) вищий рівень ліквідності депозитарних розписок порівняно з акціями, що обертаються на внутрішньому ринку.

Приймаючи рішення щодо випуску депозитарних розписок, депозитарій, що здійснює такий випуск, повинен визначити, у якій саме країні здійснюватиме їх випуск, а також чи буде обмежуватися сфера їх обігу виключно фінансовим ринком такої країни.

Виходячи із практики випуску та обігу депозитарних розписок, залежно від місця випуску та обігу виділяють 2 (два) види депозитарних розписок:

ü глобальні депозитарні розписки;

ü національні депозитарні розписки.

Глобальні депозитарні розписки (Global Depository Receipts) – депозитарні розписки, обіг яких здійснюється одночасно на фінансових ринках кількох країн.

Національні депозитарні розписки (Local Depository Receipts) – депозитарні розписки, обіг яких здійснюється на фінансовому ринку лише однієї країни.

Випуск депозитарних розписок може здійснюватися й за ініціативою та за рахунок емітента цінних паперів, на які випускаються такі депозитарні розписки, і за ініціативою та за рахунок депозитарію без отримання відповідної згоди емітента на випуск депозитарних розписок.

Залежно від участі емітента цінних паперів, на які випускаються депозитарні розписки, в організації та фінансуванні таких депозитарних розписок виділяють 2 (два) види депозитарних розписок:

1) неспонсоровані депозитарні розписки;

2) спонсоровані депозитарні розписки.

Неспонсоровані депозитарні розписки (Unsponsored Depository Receipts) – депозитарні розписки, які випускають без участі емітента цінних паперів за рішенням одного чи групи депозитаріїв.

Спонсоровані депозитарні розписки (Sponsored Depository Receipts) – депозитарні розписки, які випускає депозитарій, призначений емітентом цінних паперів на підставі депозитарного договору чи договору про обслуговування.

Залежно від того, на якому ринку відбулося придбання цінних паперів депозитарною установою, що здійснює випуск депозитарних розписок, розрізняють:

ü депозитарні розписки первинного ринку;

ü депозитарні розписки вторинного ринку.

Депозитарні розписки первинного ринку (Primary Market Depository Receipts) – депозитарні розписки, випуск яких виконує роль первинної підписки на акції емітента. Емісія таких депозитарних розписок призводить до збільшення капіталу емітента акцій.

Депозитарні розписки вторинного ринку (Secondary Market Depository Receipts) – депозитарні розписки, випуск яких засвідчує придбання прав власності на цінні папери, що раніше оберталися на національному ринку емітента. Емісія таких депозитарних розписок не призводить до залучення емітентом додаткового капіталу акцій.

Депозитарна програма (Depositary Receipt Facility) – це комплекс визначених законодавством країни обігу депозитарних розписок заходів із організації випуску таких розписок і підтримання їх обігу, а також законодавчих обмежень щодо ринків, на яких може здійснюватися обіг депозитарних розписок.

Депозитарна програма характеризується 3 (трьома) критеріями:

1) термін та порядок реєстрації випуску депозитарних розписок;

2) обсяг і стандарти розкриття звітності емітента цінних паперів, на які випускаються депозитарні розписки;

3) дозволені ринки обігу випущених депозитарних розписок.

Залежно від рівня депозитарної програми розрізняють 4 (чотири) види депозитарних розписок:

1) депозитарні розписки першого рівня;

2) депозитарні розписки другого рівня;

3) депозитарні розписки третього рівня;

4) депозитарні розписки приватного розміщення.

Депозитарні розписки першого рівня (Level I Depositary Receipts) – депозитарні розписки, обіг яких здійснюється виключно на позабіржовому ринку, для випуску яких необхідне дотримання незначної кількості регуляторних вимог.

Депозитарні розписки другого рівня (Level ІI depositary receipts) – депозитарні розписки, обіг яких здійснюється й на біржовому, і позабіржовому ринках, для випуску яких необхідне дотримання багатьох регуляторних вимог.

Депозитарні розписки третього рівня (Level ІІI depositary receipts) – депозитарні розписки, обіг яких здійснюється й на біржовому, і на позабіржовому ринках, випуск яких підлягає жорсткому державному регулюванню.

Депозитарні розписки приватного розміщення (Private Placement Depositary Receipts) – депозитарні розписки, випуск яких у повному обсязі реалізується одному або кільком кваліфікованим інституційним покупцям і потребує дотримання незначної кількості регуляторних вимог.

В Україні нормативно-правового регулювання депозитарних розписок не розроблено.