Розділ 17. Виконання

§ 167 [Застосування ЦПК, попереднє виконання]. (1) Якщо цим законом не передбачено інше, для виконання відповідно діють положення Восьмої кни­ги Цивільного процесуального кодексу. Судом, який забезпечує виконання, є суд першої інстанції.

(2) Рішення по справах стосовно позовів про визнання адміністративного акта недійсним та про примушення до виконання певної дії можуть бути виз­нані здатними для попереднього виконання лише стосовно витрат.

§ 168 [Виконавчий документ]. (1) Виконуються:

5) судові рішення, що набули чинності, та судові рішення для поперед­нього виконання;

5) тимчасові розпорядження;

5) судові мирові угоди;

5) ухвали щодо визначення розміру судових витрат;

5) визнані здатними до виконання рішення публічно-правових третей­ських судів, якщо рішення щодо здатності на виконання набуло чинності або визнано здатним на попереднє виконання.

(2) Для виконання рішення учасникам можуть бути видані завірені копії рішення без описової та мотивувальної частин, вручення яких за своєю дією прирівнюється до вручення повного рішення.

§ 169 [Виконання на користь держави]. (1) Якщо виконання рішення має бути здійснене на користь Федерації, землі, об'єднання громад, громади або об'єднання, установи або фонду публічного права, то воно здійснюється згідно з Законом про виконання (розпорядчих) актів управління. Органом виконан­ня в розумінні Закону про виконання (розпорядчих) актів управління є голова суду першої інстанції; для виконання він може залучити інший орган вико­нання або судового виконавця.

(2) Якщо виконання здійснюється з метою примушення до певних дій, до­пущення дій або утримання від них шляхом межах допомоги з боку відповід­них органів землі, то воно здійснюється згідно з положеннями земельного за­конодавства.

§ 170 [Виконання проти держави]. (1) Якщо має бути виконане рішення проти Федерації, землі, об'єднання громад, громади, об'єднання, установи або фонду публічного права у зв'язку з грошовою вимогою, то постанову про виконання за заявою кредитора приймає суд першої інстанції. Він визначає необхідні для здійснення засоби виконання і звертається до уповноваженого органу для їх проведення. Уповноважений орган зобов'язаний виконати таке звернення згідно з чинними положеннями про виконання судових рішень.

5) До прийняття постанови про виконання рішення суд повинен повідоми­ти орган, а якщо йдеться про об'єднання, установи або фонди публічного пра­ва, відносно яких повинно відбутись виконання, то їх законних представників про заплановане виконання з вимогою в межах визначеного судом строку за­побігти виконанню. Строк не може перевищувати одного місяця.

5) Виконання судового рішення є недопустимим щодо речей, які конче необхідні для виконання публічних завдань або їх відчуження суперечить публічним інтересам. Рішення щодо заперечень суд виносить після заслухо­вування уповноваженого органу нагляду або, якщо це одна з вищих установ Федерації або землі, відповідного міністра.

5) Стосовно публічно-правових кредитних інституцій абзаци 1 - 3 не діють.

5) Повідомлення про виконання і дотримання строку очікування не пот­рібні, якщо йдеться про виконання тимчасового розпорядження.

§ 171 [Виконавчий напис]. У передбачених §§ 169, 170 абз. 1-3 випадках виконавчий напис не потрібен.

§ 172 [Адміністративний штраф проти установи]. Якщо установа у перед­бачених § 113 абз. 1 речення 2 і абз. 5 та § 123 випадках не виконує покладені на неї у рішенні або тимчасовому розпорядженні зобов'язання, то суд першої інстанції за заявою може, визначивши строк, через відповідну ухвалу погро­жувати адміністративним штрафом розміром до десяти тисяч євро, а після за­кінчення строку накласти і стягти його. Погрожування, накладання і стягнен­ня адміністративного штрафу може повторюватись.