<<
>>

Тема 16. Тактика використання спеціальних знань у розслідуванні

• Поняття спеціальних знань та форми їх використання в розслідуванні злочинів. Застосування спеціальних знань при підготовці та проведенні слідчих дій.

• Завдання експертиз, їх класифікація. Система судово-експертних установ України. Підготовка до призначення експертизи. Призначення і проведення експертиз. Оцінка слідчим висновку експерта.

У розслідуванні злочинів суттєві для справи факти встановлюються за допомогою: а) безпосереднього сприйняття; б) дослідження їх прихованих властивостей і взаємозв’язків. Останнє потребує застосування спеціальних знань.

Спеціальні знання - це знання, що здобуті шляхом спеціальної (професійної) освіти і практичного досвіду. Такі знання можуть застосовуватися в різних формах шляхом:

1) отримання довідок і консультацій знаючих осіб;

2) залучення спеціалістів до участі у слідчій дії (ст. 71 КПК);

3) ревізії;

4) проведення медичного освідування особи;

5) експертизи (ст. 242-243 КПК).

Експертиза - це процесуальна дія, яка виконується експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи (ст. 101 КПК).

Висновки експерта є джерелами доказів, а фактичні дані, що містяться в них, - доказами.

Експертиза проводиться досвідченими особами, працюючими у спеціальних експертних установах органів Міністерств внутрішніх справ, юстиції, охорони здоров’я, СБУ, оборони, які мають свідоцтво (ліцензію) на право виконання судової експертизи певного виду. Розрізняють такі види експертиз:

• залежно від галузі знань - криміналістичні, судово-медичні, судово-психіатричні, судово-бухгалтерські, судово-технічні, судово-економічні та ін.;

• за ознакою послідовності проведення - первинні, повторні й додаткові;

• за обсягом дослідження - основні й додаткові;

• за складом (характером) використовуваних знань - однорідні й комплексні;

• за кількістю експертів - одиничні й комісійні;

• за місцем проведення - в експертній установі й поза експертною установою.

Підготовка до призначення експертизи складається з таких елементів: збирання, відбір, зберігання і приготування до направлення на експертизу об’єктів експертного дослідження; вибір експертної установи або експерта; винесення ухвали про призначення експертизи, ознайомлення з ним підозрюваного, дозвіл заявлених при цьому клопотань; виконання ухвали - направлення його до експертної установи або експерта (разом з об’єктами дослідження). У необхідних випадках експерту може бути направлені матеріали справи, які відносяться до вирішення питань, поставлених перед експертом (протоколи огляду місця події, речових доказів, відбору зразків та ін.).

За змістом питань, які повинен вирішити експерт, розрізняють ідентифікаційні, діагностичні (неідентифікаційні) та ситуаційні судові експертизи.

Ідентифікаційне експертне дослідження у загальному вигляді складається з таких стадій:

• попереднє дослідження об’єктів (експертний огляд);

• роздільне дослідження (аналіз);

• порівняння (синтез);

• експертний експеримент;

• висновки;

• складання висновку.

Оцінка висновку експерта припускає його аналіз, зіставлення з іншими доказами, які є у справі, перевірку достовірності об’єктів дослідження і правильності висновків.

У процесі оцінки висновку експерта слідчому необхідно встановити: повноту проведення експертом досліджень, на підставі яких зроблені висновки; наукову обґрунтованість методів, використаних експертом при проведенні експертизи; обґрунтованість висновків фактичними даними кримінальної справи і результатами проведених експертом досліджень; повноту висновку, його ясність, відповідність відповідей експерта до завдання, що він одержав від слідчого.

<< | >>
Источник: Шульга М.М.. Криміналістика. 2013

Еще по теме Тема 16. Тактика використання спеціальних знань у розслідуванні:

  1. Тема 10. Загальні положення криміналістичної тактики
  2. Тема 5. Особливості використання форм та методів безпечної діяльності в екстремальних умовах в процесі підготовки майбутніх працівників правоохоронних органів
  3. Тема 12. Тактика обшуку
  4. Тема 13. Тактика слідчого експерименту
  5. Тема 11. Тактика огляду
  6. Тема 14. Тактика допиту
  7. Тема 15. Тактика пред'явлення для упізнання
  8. Порядок поточного та підсумкового оцінювання знань студентів
  9. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА
  10. Стаття 76. Спеціальна перевірка фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства