<<
>>

§ 2. Об’єкти пошукової діяльності

Провадження обшуку передбачає взаємодію слідчого з певними об’єктами. У криміналістичній літературі використовуються різні терміни, що характеризують об’єкти, які мають значення при обшуку. Насамперед це два різні поняття: «об’єкти обшуку» і «об’єкти пошуку».

218

У ст. 177 КПК зазначено, що обшук проводиться у тих випадках, коли є достатні підстави вважати, що знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, що мають значення для встановлення істини в справі чи забезпечення цивільного позову, знаходяться в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи. Слідчий проводить обшук і в тому разі, якщо він має у своєму розпорядженні достатні дані про те, що у певному приміщенні або місці переховується злочинець.

Аналіз норми закону дає можливість установити два основні роди об’єктів: 1) об’єкти пошуку — це те, що необхідно відшукати, виявити під час обшуку (знаряддя злочину, речі та цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети та документи, що мають значення для встановлення істини у справі); об’єктом пошуку може бути і злочинець, який переховується; 2) об’єкти обшуку — це те, відносно чого (або кого) здійснюється обстеження (певне приміщення, місце або яка- небудь особа).

Вивчення криміналістичної та кримінально-процесуальної літератури, аналіз кримінально-процесуального законодавства, узагальнення слідчої практики дають можливість підтримати таку класифікацію об’ єктів пошуку:

1) залежно від характеру попередньої інформації про об’єкт пошуку:

а) індивідуально визначені об’єкти;

б) об’ єкти, відомості про які можуть указувати лише на їх родову (групову) належність;

в) випадково виявлені об’єкти;

2) залежно від форми вказівки в законі:

а) прямо передбачені й названі в КПК як об’єкти;

б) віднесені до «інших предметів і документів», що мають значення для встановлення істини у справі;

в) які є вилученими із законного обігу;

г) які вилучаються з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна;

3) залежно від природи шуканого:

а) предмети, що можуть служити речовими (або письмовими) доказами (знаряддя і засоби вчинення злочину):

предмети, на які було спрямовано злочинне посягання;

предмети, що мають на собі сліди злочину;

предмети, використані для приховування злочину та злочинця;

інші предмети, що знаходяться у певному зв’язку зі злочином;

різного роду документи;

б) предмети та документи, заборонені до обігу:

предмети за виготовлення, збереження і збут яких передбачено кримінальну відповідальність;

предмети, що дістаються тільки за спеціальними дозволами;

в) предмети та документи, що можуть бути доказами в іншій кримінальній справі;

г) речі та цінності, здобуті злочинним шляхом;

ґ) цінності або майно обвинуваченого чи підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації;

д) особи, які переховуються від слідства і суду;

е) особи, яких переховують у тих чи інших місцях;

є) трупи або частини розчленованого трупа.

У ст. 177 КПК йдеться про те, що ті або інші предмети та документи, що мають значення для встановлення істини в справі, знаходяться в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи. Таким чином, у законі зазначено три різновиди об’єктів обшуку: 1) певне приміщення; 2) певне місце; 3) яка-небудь особа.

Особливим різновидом приміщень відповідно до ст. 182 КПК є приміщення дипломатичних представництв (посольства, місії), резиденція глави дипломатичного представництва; жилі приміщення дипломатичного персоналу (радників, торгових представників, військових, військово-морських і військово-повітряних аташе, перших, других і третіх секретарів, аташе та ін.); жилі приміщення, в яких проживають сім’ ї членів дипломатичних представництв; приміщення консульських представництв (приміщення, що займаються генеральним консульством, віце-консульством, консульським агентством); резиденція глави консульського представництва та ін.

До іншого (або певного) місця можуть бути віднесені будь-які, крім приміщення, об’ єкти, що знаходяться у когось у розпорядженні (володінні). Зі змісту закону випливає, що до них можуть бути віднесені ділянки місцевості (присадибна ділянка, сад, город тощо), транспортні засоби (автомобілі, мотоцикли, яхти, особисті літаки та ін.), комп ’ютерні засоби.

Об’єктом обшуку, про який йдеться в законі, є «яка-небудь особа». Стаття 184 КПК регламентує порядок провадження обшуку особи.

Таким чином, об’ єктами обшуку можуть бути:

1) певні приміщення: а) житлові приміщення (квартира, будинок, дача, номер готелю тощо); б) нежитлові приміщення (службові, торговельні, виробничі та ін.); в) приміщення дипломатичних представництв;

2) інші місця: а) ділянки місцевості (садиба, сад, город та ін.); б) транспортні засоби (автомобілі, мотоцикли, причепи та ін.); в) комп’ютерні засоби;

3) особи: а) одяг, взуття та інші носильні речі; б) тіло живої людини.

<< | >>
Источник: В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель.. Криміналістика. 2010

Еще по теме § 2. Об’єкти пошукової діяльності:

  1. §2. Види, об’єкти, суб’єкти ідентифікації
  2. Суспільство і економіка. Економіка як об'єкт вивчення і об'єкт управління
  3. § 1. Поняття та об’єкти пред’явлення для впізнання
  4. § 3. Суб’єкти корпоративних правовідносин
  5. § 2. Об’єкти, типи та види ідентифікації
  6. §1. Поняття, мета, об’єкти пред’явлення для упізнання
  7. §2. Об’єкти, види і тактичні прийоми обшуку
  8. 1)Держава як діючий суб'єкт: державний орган
  9. 6.1. Особистість засудженого як об'єкт кримінально-виконавчого впливу
  10. ТЕМА 7 ВИЗНАННЯ СУБ’ЄКТА ПІДПРИЄМНИЦТВА БАНКРУТОМ