ФІНЛЯНДСЬКА РЕСПУБЛІКА

Держава в Північній Європі; омивається водами Балтійського моря. Межує з Росією, Швецією, Норвегією.

Територія — 338 139 кв. км.

Населення — 5 055 000 чол.

Столиця — Хельсінкі

Найбільші міста — Хельсінкі 502 000 (972 000), Еспо 179 000, Тампере 175 000 (257 000), Тарну 160 000 (261 000), Ванта 159 000, Оулу 104 000, Ланті 94 000, Куопіо 82 000.

Конституція Фінляндії не являє собою кодифікованого документу і складається з ряду нормативно-правових актів, основними з яких є «Форма правління Фінляндії» 1919 p., Акт «Про Едускунт», «Акт про право Едускунта контролювати законність діяльності Державної Ради та канцлера юстиції» 1922 р., Акт «Про державний суд» 1922 р. Прийняті кваліфікованою більшістю голосів парламенту, що наділяє їх конституційним статусом, Акти на протязі часу дії зазнали деяких змін, які в цілому не змінили їх сутності.

Фінляндія є змішаною республікою з унітарним устроєм та демократичним політичним режимом.

Главою держави є Президент, який обирається населенням терміном на шість років.

Президент наділений досить широким колом повноважень, в тому числі і повноваженнями глави виконавчої влади. Однак, необхідно зазначити, що більшість повноважень глави держави фактично здійснюється урядом республіки.

Основними функціями і повноваженнями Президента є:

- призначає дату парламентських виборів;

- наділений правом законодавчої ініціативи;

- володіє правом відкладального вето;

- промульгує закони;

- вправі розпустити парламент;

- призначає і звільняє прем’єр-міністра та членів уряду;

- заключає міжнародні договори;

- володіє правом помилування;

- за згоди парламенту оголошує війну та укладає мир;

- є верховним головнокомандувачем збройних сил.

Особливим повноваженням глави держави є право видавати підзаконні нормативні акти, які конкретизують та роз’яснюють норми, що надає йому фактичну можливість коректувати врегульовані законом правила поведінки.

Більшість актів президента потребують обов’язкової контрасигнації з боку прем’єр-міністра або відповідального члена уряду.

Законодавча влада в Фінляндії здійснюється парламентом - Едускунтом. До складу парламенту входять 200 депутатів, які обираються шляхом загальних і прямих виборів за пропорційною системою. Віковий ценз активного і пасивного виборчого права складає 18 років. Термін перебування депутатів парламенту на посаді складає чотири роки.

У складі парламенту утворюється Президія, яка складається з голови парламенту, голів постійних і тимчасових комісій та інших членів. Крім цього, у складі парламенту створюється головна комісія, до якої входять члени партій представлених в парламенті, пропорційно кількості отриманих ними місць на чергових парламентських виборах. До компетенції головної комісії входить попередній розгляд законопроектів, міжнародних договорів тощо. Отже, головна комісія відіграє вирішальну роль у попередньому розгляді законопроектів та визначенні їх подальшої долі при парламентському розгляді.

Основними функціями парламенту є законотворчість, прийняття бюджету та здійснення контролю за урядом та адміністративними органами. Крім цього, парламент виражає згоду на укладання міжнародних договорів, надає згоду на оголошення війни і укладення миру.

Особливим інститутом у фінському парламентаризмі виступають Омбудсмени, які являють собою спеціально уповноважених членів парламенту, що здійснюють нагляд за дотриманням законності урядом, органами адміністративного апарату, іншими посадовими особами.

Законодавчий процес. Правом законодавчої ініціативи володіють члени парламенту і президент. Після розгляду законопроекту головною комісією він передається на розгляд Едускунту. Законопроект вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість депутатів. Прийнятий законопроект передається для підписання Президенту, який, розглядаючи його протягом трьох місяців, вправі його відхилити або повернути на новий розгляд з власними зауваженнями. У випадку не вираження Президентом протягом трьох місяців власної думки щодо прийнятого законопроекту, останній вважається відхиленим. Відхилений Президентом законопроект може бути прийнятий в попередньому виді, якщо його без змін прийме новий склад парламенту.

Виконавча влада в державі здійснюється Державною Радою, до складу якої входять прем’єр-міністр, міністри та інші члени. Очолює Державну Раду прем’єр-міністр, який призначається і звільняється главою держави. Члени уряду теж призначаються і звільняються Президентом. Після призначення нового складу Державної Ради, остання потребує затвердження з боку парламенту. До складу Державної Ради може входити не більше сімнадцяти міністрів. Уряд несе відповідальність перед главою держави та перед парламентом. Едускунт вправі оголосити вотум недовіри уряду, що дає підстави Президенту відправити його у відставку. Однак, глава держави вправі залишити склад уряду без змін, розпустивши при цьому парламент.

Уряд здійснює керівництво державним апаратом, керує економічними і соціальними питаннями, здійснює призначення цілого ряду державних службовців тощо.

Особливе місце серед системи державних органів займає Канцлер Юстиції, який довічно призначається Президентом і здійснює нагляд за дотриманнями законодавства Державною Радою та її членами, а також іншими державними службовцями.

Судова влада в Фінляндії здійснюється судами загальної та адміністративної юрисдикції, а також судом спеціальної юрисдикції. Очолює систему загальних судів Верховний Суд, до складу якого входять президент (головуючий) та 21 член. Голова і члени Верховного Суду призначаються довічно главою держави.

Система адміністративної юрисдикції очолюється Верховним адміністративним судом. Державний Суд є судом спеціальної юрисдикції, який складається з депутатів парламенту, суддів Верховного Суду, суддів Верховного Адміністративного Суду. В компетенцію цієї установи входить розгляд справ, порушених парламентом проти членів уряду, суддів вищих судових установ, вищих державних посадових осіб тощо.

Територія Фінляндії поділяється на шість регіонів, які в свою чергу поділяються на 19 областей, а області поділяються на общини. Окремою одиницею є Аландські острови. В складі областей також утворюються економічні райони, які є одиницями економічного, а не адміністративного значення.

У регіонах діють Адміністрації, очолювані призначеними урядом губернаторами, які представляють державну виконавчу владу на місцях, координують роботу органів виконавчої влади. На регіональному рівні повністю відсутні органи місцевого

самоврядування.

Області представляють спільні інтереси общин і в них утворюється рада, до якої обираються представники від общинних рад.

B общинах діють представницькі (ради) та виконавчі органи місцевого самоврядування. Ради обираються населенням терміном на 4 роки та обирають із свого складу голову та заступників, які здійснюють повноваження виконавчих органів.