2.4 Товаророзпорядчі цінні папери
Відповідно до українського законодавства, товаророзпорядчі цінні папери ‑ цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах. Товаророзпорядчі цінні папери охарактеризовано в ст.
961-966 ЦКУ та в ЗУ «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва».Складські свідоцтва ‑ товаророзпорядчі складські документи на пред’явника або іменні, що посвідчують право власності на товар, який зберігається на сертифікованому складі.
Виділяють 2 (два) види складських свідоцтв (рис. 2.1):
· просте складське свідоцтво;
· подвійне складське свідоцтво.
Рис. 2.1. Співвідношення складських документів і товаророзпорядчих цінних паперів
Складські свідоцтва видаються лише сертифікованими складами, які отримали сертифікат про відповідність надання послуг із зберігання.
Товарний склад ‑ організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов’язані із зберіганням, на засадах підприємницької діяльності.
Сертифікований товарний склад (далі ‑ сертифікований склад) ‑ товарний склад, який отримав сертифікат про відповідність надання послуг із зберігання, що дає право видавати прості і подвійні складські свідоцтва на окремі групи товарів, зазначені в сертифікаті про відповідність надання послуг із зберігання.
Товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів:
1) складську квитанцію;
2) просте складське свідоцтво;
3) подвійне складське свідоцтво.
Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання товару на підставі застави цього свідоцтва.
Просте складське свідоцтво видається на пред’явника. Просте складське свідоцтво має містити такі відомості:
1) найменування та місцезнаходження товарного складу, що прийняв товар на зберігання;
2) номер свідоцтва за реєстром товарного складу;
3) найменування і кількість прийнятого на зберігання товару ‑ число одиниць та (або) товарних місць та (або) міра (вага, об’єм) товару;
4) дата видачі свідоцтва;
5) ідентичні підписи уповноваженої особи та печатки товарного складу;
6) вказівка на те, що просте складське свідоцтво видане на пред’явника.
Якщо на зберігання приймається товар, який визначений родовими ознаками, то у простому складському свідоцтві робиться відповідний запис.
Документ, що не відповідає даним вимогам не є простим складським свідоцтвом.
Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин ‑ складського свідоцтва та заставного свідоцтва (варанта), які можуть бути відокремлені одне від одного. Подвійне складське свідоцтво є іменним. У кожній з двох частин подвійного складського свідоцтва мають бути однаково зазначені:
1) найменування та місцезнаходження товарного складу, що прийняв товар на зберігання;
2) номер свідоцтва за реєстром товарного складу;
3) найменування юридичної особи або ім’я фізичної особи, від якої прийнято товар на зберігання, її місцезнаходження або місце проживання;
4) найменування і кількість прийнятого на зберігання товару ‑ число одиниць та (або) товарних місць та (або) міра (вага, об’єм) товару;
5) строк, на який прийнято товар на зберігання, або вказівка на те, що товар прийнято на зберігання до запитання;
6) розмір плати за зберігання або тарифи, на підставі яких вона обчислюється, та порядок її сплати;
7) дата видачі свідоцтва.
Кожна з двох частин подвійного складського свідоцтва повинна також містити ідентичні підписи уповноваженої особи та печатки товарного складу.
Якщо на зберігання приймається товар, який визначений родовими ознаками, то в обох частинах подвійного складського свідоцтва робиться відповідний запис.
Документ, що не відповідає даним вимогам не є подвійним складським свідоцтвом.
Бланки складських свідоцтв є документами суворого обліку.
Просте або подвійне складське свідоцтво видається власнику товару чи уповноваженій ним особі сертифікованим складом після прийняття товару на зберігання.
Складське свідоцтво видається окремо на кожний вид товару, визначений родовими або індивідуальними ознаками.
Складське свідоцтво може бути видано на кожну погоджену між власником товару та сертифікованим складом кількість товару.
Після заповнення обов’язкових реквізитів, занесення складського свідоцтва до реєстру сертифікованого складу і присвоєння порядкового номера за цим реєстром заповнений бланк передається власнику товару, який передав товар на зберігання, або уповноваженій власником товару особі.
Реєстр складських свідоцтв ведуть сертифіковані склади. Реєстр простих і подвійних складських свідоцтв (реєстр складських свідоцтв) ‑ документ, що містить систему обліку інформації про видані та погашені сертифікованими товарними складами прості і подвійні складські свідоцтва та володільців таких свідоцтв.
Записи в реєстрі складських свідоцтв ведуться на паперових та/або електронних носіях інформації.
Після видачі товару володільцям складських свідоцтв сертифіковані склади повинні погасити повернуті свідоцтва на товар шляхом відмітки на них «Погашено».
Погашені складські свідоцтва до повторного обігу не допускаються і виключаються з реєстру складських свідоцтв, про що робиться відповідний запис у реєстрі. Погашені складські свідоцтва зберігаються сертифікованим складом протягом строку, встановленого чинним законодавством для відповідного виду документів.
Володілець складського та заставного свідоцтва має право розпоряджатися товаром, що зберігається на товарному складі. Володілець лише складського свідоцтва має право розпоряджатися товаром, але цей товар не може бути взятий зі складу до погашення кредиту, виданого за заставним свідоцтвом. Володілець лише заставного свідоцтва має право застави на товар на суму відповідно до суми кредиту та процентів за користування ним. У разі застави товару відмітка про це робиться на складському свідоцтві.
Складське та заставне свідоцтва можуть передаватися разом або окремо за передавальними написами.
Сертифікований склад зобов’язаний повернути товар на першу вимогу володільця складського свідоцтва, навіть якщо строк його зберігання не закінчився, за умови пред’явлення та наступної передачі сертифікованому складу з метою погашення простого складського свідоцтва або обох частин подвійного складського свідоцтва. У реєстрі складських свідоцтв робиться запис про їх погашення.
Товарний склад видає товари володільцеві складського та заставного свідоцтва (подвійного складського свідоцтва) лише в обмін на обидва свідоцтва разом.
Володільцеві складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва, але сплатив суму боргу за ним, склад видає товар лише в обмін на складське свідоцтво та за умови надання разом з ним квитанції про сплату всієї суми боргу за заставним свідоцтвом.
Товарний склад, що видав товар володільцеві складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва та не сплатив суму боргу за ним, відповідає перед володільцем заставного свідоцтва за платіж усієї суми, забезпеченої за ним.
Володілець складського та заставного свідоцтва має право вимагати видачі товару частинами. При цьому в обмін на первісні свідоцтва йому видаються нові свідоцтва на товар, що залишився на складі.
Володілець складського свідоцтва пред’являє сертифікованому складу свідоцтво з письмовою вимогою про видачу товару. Перед видачею товару в обмін на складське свідоцтво сертифікований склад зобов’язаний перевірити, чи не є це складське свідоцтво підробленим, перевірити наявність прав пред’явника складського свідоцтва на володіння цим свідоцтвом та права на одержання товару, після чого сертифікований склад погашає це свідоцтво, про що робиться відповідний запис у реєстрі складських свідоцтв.
Якщо стан бланка складського свідоцтва не дозволяє його ідентифікувати або перевірити, чи не є просте або подвійне складське свідоцтво підробленим, сертифікований склад має право відмовити у видачі товару, про що пред’явнику складського свідоцтва надається письмова відповідь.
Сертифікований склад має право письмово відмовити пред’явнику складського свідоцтва у видачі товару також у разі, якщо така операція не відповідає закону або товар є заставленим, або діють інші передбачені законом обмеження.
У разі відмови у видачі товару одночасно з письмовою відмовою сертифікований склад зобов’язаний повернути складське свідоцтво його пред’явнику, крім випадку, коли свідоцтво виявилося підробленим.
При видачі товару із сертифікованого складу володілець складського свідоцтва зобов’язаний сплатити всі платежі, пов’язані із зберіганням товару.
Володілець простого або подвійного складського свідоцтва має право одержати лише частину товару. При цьому на товар, який продовжує зберігатися на сертифікованому товарному складі, склад зобов’язаний видати нове складське свідоцтво після погашення раніше виданого.
Володілець складського свідоцтва або сертифікований склад при видачі товару має право вимагати огляду та перевірки товару та/або проведення незалежної експертизи товару. Витрати, пов’язані з оглядом та перевіркою, відшкодовує сторона, яка цього вимагає.
Якщо під час повернення товару він не був оглянутий або перевірений сертифікованим складом разом з володільцем складського свідоцтва, володілець складського свідоцтва має право заявити про нестачу або пошкодження товару в письмовій формі одночасно з його одержанням, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, ‑ протягом 3 (трьох) днів після його одержання. У разі відсутності такої заяви володільця складського свідоцтва вважається, що сертифікований склад повернув товар відповідно до умов договору.
Якщо за товаром, строк зберігання якого закінчився, протягом 90 (дев’яноста) календарних днів не звернулась особа, яка має право власності на цей товар, сертифікований склад має право за рішенням суду продати товар на конкурсних умовах. Після реалізації товару та відшкодування затверджених судом витрат сертифікованого складу залишену частину виручених від продажу товару грошей сертифікований склад передає пред’явнику складського свідоцтва.
У разі відсутності пред’явника складського свідоцтва сертифікований склад перераховує кошти, одержані за проданий товар, на депозит у банку до моменту витребування їх особою, яка мала право власності на цей товар. Якщо протягом строку, передбаченого законодавством для витребування грошової компенсації за проданий товар, до сертифікованого складу не звернувся володілець складського свідоцтва, гроші переходять у власність сертифікованого складу.
Сертифікований склад зобов’язаний письмово повідомити власника подвійного складського свідоцтва або особу, з якою було укладено відповідний договір складського зберігання, про необхідність забрати товар із зберігання протягом 5 (п’яти) календарних днів після закінчення строку зберігання, зазначеного у складському свідоцтві.
Права за простим складським свідоцтвом передаються шляхом здійснення на них передавального напису, який засвідчує перехід прав за ними до іншої особи.
Передавальний напис здійснюється на зворотному боці свідоцтва чи на приєднаному до нього аркуші, що є невід’ємною частиною відповідного свідоцтва.
Передавальний напис переносить усі права, що випливають із простого складського свідоцтва.
Передавальний напис повинен бути безумовним. Будь-яка обмежуюча його умова вважається недійсною.
Частковий передавальний напис вважається недійсним.
Передавальний напис не може бути бланковим та «на пред’явника».
Передавальний напис на простому складському свідоцтві містить:
1) повне найменування та реквізити юридичної особи або прізвище, ім’я, по-батькові фізичної особи, яка передає права за складським свідоцтвом, а також місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи, номер, серію, дату видачі та найменування органу, що видав паспорт;
2) повне найменування та реквізити юридичної особи або прізвище, ім’я, по-батькові фізичної особи, якій або у розпорядження якої передаються права за складським свідоцтвом, а також місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи, номер, серію, дату видачі та найменування органу, що видав паспорт;
3) підпис фізичної особи та печатку юридичної особи, яка передає право за складським свідоцтвом;
4) підпис фізичної особи та печатку юридичної особи, якій або у розпорядження якої передаються права за складським свідоцтвом;
5) дату здійснення передавального напису.
Володілець простого складського свідоцтва вважається його законним держателем, якщо його право на складське свідоцтво базується на безперервному ряді передавальних написів. Закреслені передавальні написи вважаються при цьому ненаписаними.
Передавальний напис, зроблений особою, якій або у розпорядження якої передаються права за складським свідоцтвом з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Передавальний напис, зроблений фізичною особою, обов’язково повинен бути нотаріально посвідчений.
Передавальний напис повинен бути нічим не обумовлений, а будь-яка інформація, що міститься в ньому та обмежує передачу прав простим складським свідоцтвом, вважається недійсною.
Передавальний напис, який передбачає передачу права на отримання частини товару, зазначеного у складському свідоцтві, або передачу права на отримання частини боргу за простим складським свідоцтвом, вважається недійсним.
Не допускається внесення в передавальний напис застережень, доповнень, виправлень. При здійсненні чергового передавального напису не допускається внесення застережень, доповнень, виправлень у попередні передавальні написи або просте складське свідоцтво. У разі порушення особою, якій або у розпорядження якої передаються права за простим складським свідоцтвом, зазначеної вимоги цей передавальний напис та наступні передавальні написи вважаються недійсними.
Еще по теме 2.4 Товаророзпорядчі цінні папери:
- Облік прав власності на цінні папери, порядок взаємодії торговця цінними паперами з реєстроутримувачем і зберігачем цінних паперів
- 6.1 Облік прав власності на цінні папери, порядок взаємодії торговця цінними паперами з реєстроутримувачем і зберігачем цінних паперів
- 2.5 Іпотечні цінні папери
- 2.6 Похідні цінні папери (деривативи)
- 2.3 Державні цінні папери та облігації місцевих позик
- 3.5. Професійні учасники фондового ринку, які забезпечують облік прав власності на цінні папери
- Розділ IV. ЦІННІ ПАПЕРИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
- РОЗДІЛ 2 ЦІННІ ПАПЕРИ ЯК ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ ФОНДОВОГО РИНКУ
- 8. Директива Європейського Парламенту та Ради2004/109/єс від 15 грудня2004 року про гармонізацію вимог шодо прозорості інформації про емітентів, чиї цінні папери допущені до продажу на врегульованому ринку і яка вносить зміни до Директиви 2001/34/ЄС
- 4.2 Правила здійснення діяльності торговцями цінними паперами
- 6.1.3 Порядок взаємодії торговця цінними паперами з реєстроутримувачем і зберігачем цінних паперів
- 4.5 Формування адміністративних даних торговцями цінними паперами
- 4.4 Облік та звітність торговців цінними паперами