Розділ 15. СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА
Система законодавства — це сукупність діючих у державі нормативно-правових актів, в яких відбиваються внутрішні змістовні та структурні характеристики права і яким притаманні єдність і внутрішня узгодженість.
Система законодавства складається в результаті закріплення правових норм у нормативно-правових актах і систематизації цих актів.Горизонтальна (галузева) будова системи законодавства —
це структура системи законодавства, зумовлена предметом правового регулювання — фактичними суспільними відносинами, на основі яких виокремлюються галузі системи законодавства, що відповідають галузям системи права (конституційне право — конституційне законодавство, трудове право — трудове законодавство, цивільне процесуальне право — цивільне процесуальне законодавство та ін.).
Вертикальна (ієрархічна) будова системи законодавства —
це структура системи законодавства, побудована на юридичній силі нормативно-правових актів, зумовлена ієрархією органів державної влади, які приймають відповідні нормативно-правові акти. Найвищу юридичну силу має Конституція, прийнята парламентом або в результаті референдуму. На її основі приймаються нормативно-правові акти парламенту (закони, кодекси). Наступними за юридичною силою є укази і нормативні розпорядження Президента, постанови уряду, нормативні рішення центральних і місцевих органів виконавчої влади.
Федеративна будова системи законодавства — це структура системи законодавства, зумовлена федеративною формою державного устрою, у межах якої розрізняють два рівні системи нормативно-правових актів: федеральне законодавство і законодавство суб'єктів федерації.
Комплексна будова системи законодавства — це структура системи законодавства, яка зумовлена існуванням у системі законодавства комплексних утворень, що складаються на основі певного об'єкта правового регулювання і особливостей державного управління в цій сфері. До таких утворень належать природоохоронне, транспортне, господарське законодавство.
98
Чинність нормативно-правових актів — це дія нормативно-правових актів, обмежена часом, простором і колом осіб.
Дія нормативно-правового акта в часі — це його регулятивний вплив на суспільні відносини з моменту набрання чинності до припинення, тобто на відносини, що були в період від введення акта в дію до втрати ним чинності.
• Нормативно-правові акти набирають чинності одним з та ких способів: у результаті вказівки в тексті нормативно го акта на календарну дату, з якої юридичний документ набирає сили; у результаті вказівки на інші обставини, з якими пов'язане набуття документом законної сили; у результаті застосування загальних правил — після закін чення певного передбаченого законом терміну з дня їх офіційного оприлюднення.
• Припинення дії нормативного акта відбувається в резуль таті: закінчення терміну, на який було прийнято юридичний документ; оголошення про втрату норматив ним актом юридичної чинності (пряма вказівка на скасу вання, що може міститись у спеціальному акті); прий няття уповноваженим органом нового юридичного нормативного документа рівної або вищої юридичної сили, що регулює це саме коло суспільних відносин; за старіння юридичного документа у зв'язку зі зникненням обставин, що підлягали регулюванню.
• Нормативно-правовий акт не має зворотної сили, діє тіль ки відносно обставин і випадків, що виникли після вве дення його в дію. Винятком є кримінальне законодавство, в якому діє правило "Кримінальний закон має зворотну силу, якщо він пом'якшує або усуває караність діяння".
Дія нормативно-правових актів у просторі — це територіальні обмеження чинності нормативно-правових актів, коли вони застосовуються на території, на яку поширюється суверенітет держави або компетенція відповідних органів. Акти вищих органів державної влади поширюються на всю територію держави, акти місцевих органів влади — на території відповідних адміністративних одиниць.
Територія держави — це суша, у тому числі надра і континентальний шельф, територіальні води (12 морських миль),
99
повітряний простір у межах державних кордонів. До території держави прирівнюються морські, річкові й повітряні судна, що перебувають під прапором держави. За правилами міжнародного права військові судна прирівнюються до території держави без винятків, а цивільні морські й повітряні судна — у водах і повітряному просторі своєї держави, відкритому морі й повітряному просторі.
Принцип екстериторіальності дії нормативно-правових актів
— це юридична фікція, відповідно до якої певні частини території держави (будинки зарубіжних посольств, місій, їх транспортні засоби), а також дипломатичні представники зарубіжних держав визнаються такими, що не знаходяться на території держави, де вони реально перебувають, а юридично вважаються такими, що перебувають на території тієї держави, чиє посольство міститься в цьому будинку або чиїми представниками вони є. На них поширюється дія нормативно-правових актів держави, яку вони представляють. На засадах взаємності території посольств в зарубіжних державах вважаються територіями відповідних держав. Будь-які зазіхання на будинок посольства прирівнюються до зазіхань на територію держави і вважаються порушенням норм міжнародного права.
Дія нормативно-правових актів за колом осіб зумовлена такою обставиною: громадяни, особи без громадянства, іноземці та юридичні особи, що перебувають на території певної держави, підпадають під сферу дії законодавства цієї держави. Проте дія багатьох нормативно-правових актів поширюється лише на певні категорії населення. Зокрема, до дипломатичних представників зарубіжних держав нормативно-правові акти мають обмежену чинність.
Систематизація нормативно-правових актів — це діяльність спеціально уповноважених суб'єктів, пов'язана з об'єднанням нормативно-правових актів в єдину, внутрішньо злагоджену систему.
Облік нормативно-правових актів — це форма їх систематизації, яка передбачає збирання державними органами, державними і недержавними підприємствами, фірмами й іншими установами та організаціями діючих нормативних актів, їх обробку і розміщення за певною системою, зберігання, а також
100
видачу довідок для заінтересованих органів, установ, окремих осіб. Існують такі види обліку, як журнальний, картотечний, автоматизований, а також ведення контрольних текстів.
Інкорпорація — це форма систематизації нормативно-правових актів, яка передбачає поєднання нормативно-правових актів у різноманітні збірники у хронологічному, алфавітному, системно-предметному або іншому порядку. Інкорпорація поділяється на офіційну, офіціозну (напівофіційну) і неофіційну.
• Офіційна інкорпорація здійснюється від імені й за дору ченням правотворчого органу.
• Офіціозна (напівофіційна) інкорпорація — це видання збірок і збірників законодавства з доручення правотвор чого органу (органів) спеціально уповноваженими органа ми, причому правотворчий орган офіційно не затверджує такий збірник, і тому тексти вміщених у ньому актів не набувають офіційного характеру.
• Неофіційна інкорпорація здійснюється відомствами, ор ганізаціями, державними або приватними видавництва ми, науковими установами, фірмами, окремими особами, що не мають спеціальних повноважень. Неофіційні збір ники законодавства не є джерелом права.
Консолідація — це форма систематизації законодавства у результаті підготовки і прийняття укрупнених нормативно-правових актів на основі об'єднання норм розрізнених актів, виданих з одного питання.
Кодифікація — це форма систематизації законодавства, покликана усунути суперечності між правовими нормами, за якої відбуваються підготовка і прийняття нових нормативно-правових актів (кодексів), які містять як норми колишніх актів, що виправдали себе, так і нові нормативні розпорядження.
Еще по теме Розділ 15. СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА:
- Розділ 15. СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА
- МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ. ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА.. ПРАВО КОМПАНІЙ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ACQUIS COMMUNAUTAIRE ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. © Державний департамент з питань адаптації законодавства., 2009
- ІІ. ЗАКОНОДАВСТВО ЄС, СПРЯМОВАНЕ НА ГАРМОНІЗАЦІЮ ПРАВА КОМПАНІЙ, ТА ВІДПОВІДНІСТЬ ЙОМУ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
- РОЗДІЛ V ПРИНЦИПИ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ Глава 1. Відповідність законодавства України принципам корпоративного управління
- Розділ 14. СИСТЕМА ПРАВА
- Розділ 14. СИСТЕМА ПРАВА
- Розділ 23. ПРАВОВІ СИСТЕМИ СУЧАСНОСТІ
- Розділ 23. ПРАВОВІ СИСТЕМИ СУЧАСНОСТІ
- Розділ 8 СИСТЕМА ПРАВА
- Розділ 10 СИСТЕМА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ
- б) Законодавство і звичай
- 6.4.5 Відповідальність за порушення податкового законодавства
- 5.4 Законодавство про фінансовий моніторинг
- Законодавство України