<<
>>

Модуль 3. ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Зміст дидактичної одиниці

Загальна характеристика зобов'язань "ніби з договорів". Правові засади ведення чужих справ без доручення. Зобов'язання із безпідставного збагачення. Деліктні зобов'язання.

Відмінності деліктної відповідальності від договірної. Особиста образа як вид делікту. Крадіжка. Неправомірне пошкодження або знищення чужого майна. Квазіделікти.

Література

- Гіжевський В.К., Грофанчук Г.І. Основи римського цивільного права. - К., 2000.

- ДождевД.В. Римское частное право. -М., 1997.

- Макарчук В.С.. Основи римського приватного права. - К., 2000.

4 Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. - К , 2003.

- Тищик Б.Й., Орач Є.М. Основи римського приватного права. - Львів, 1994.

- Черниловский З.М. Римское частное право. Злементарньш курс. - М., 1997.

Матеріал для вивчення

Сама назва цього інституту - "позадоговірні зобов'язання" -свідчить, що такі зобов'язання виникали не з контрактів, пактів чи якоїсь іншої угоди, а за інших обставин і умов.

ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Зобов'язання "ніби Деліктні зобов'язана Зобов'язання "ніби
з договорів" з деліктів"

Загальна характеристика зобов'язань ніби з договорів.

Цим терміном римське право позначало зобов'язання, які виникали при відсутності договору між сторонами, але які за своїм характером і змістом були подібні до зобов'язань, що виникали з договорів. В такому випадку підставою для виникнення зобов'язання були:

а) або одностороння угода;

б) або інші юридичні факти, які не входили ні до складу договорів, ні до деліктів

Характерною особливістю такого роду зобов'язань є отримання певної вигоди однією сторони за волевиявленням і за рахунок другої сторони.

Зрозуміло, що такі односторонні дії певних осіб породжували зобов'язально- правові відносини. Вони практично не відрізнялися від подібних відносин, які виникали з договору. Тому і стали вони називатися ніби договірними (подібними до договірних і такими, що виникали ніби з договору).

Правда, в таких правовідносинах неабияке значення мав один суттєвий момент: одностороння дія, з якої виникає подібне зобов'язання, за своїй характером повинна бути правомірною (неправомірна дія породжувала декілька зобов 'язань).

До зобов'язань ніби з договору належали:

а) зобов'язання з ведення чужих справ без доручення;

б) зобов'язання, що виникали із безпідставного збагачення.

Розглянемо їх детальніше.

- Ведення чужих справ без доручення.

Це такі правовідносини, при яких одна сторона (гестор) виявляла турботу про майновий інтерес другої особи (сіотіпиз, господаря) без якого-небудь доручення з ЙОГО боку.

Наприклад: за якихось обставин господар затримався у дорозі, а його сусід без будь-якого дозволу годував і охороняв його худобу.

За загальним правилом мотивом для ведення чужих справ без доручення є прагнення гестора застерегти настання негативних майнових непередбачуваних наслідків для іншої особи.

Передумовами виникнення такого виду зобов'язань були:

- сам факт ведення чужої справи гестором;

- відсутність обов'язку гестора перед господарем щодо здійснення таких дій (як за законом, так і за договором).

Піклування про чужу справу повинно було зумовлюватися інтересами господаря. Але зобов'язання виникали і в інших випадках:

3.58. коли не буде досягнута мета дії (наприклад, гестор стане лікувати хвору тварину, а вона все ж загине);

3.59. коли господар не схвалить дій гестора.

Все одно суд визнає такі дії розумними і доцільними.

2) ведення справи повинно здійснюватись за рахунок господаря. Витрати гестора підлягали відшкодуванню;

3) затрачені гестором зусилля, його праця оплаті не підлягали. Зауважимо: мова йдеться про працю, а не про матеріальні затрати.

3) Зобов'язання, що виникали із безпідставного збагачення.

В основі виникнення таких зобов'язань знаходйлись дозволені, правомірні дії, але мотиви їх здійснення неправомірні (через помилку чи якісь інші обставини).

Самі зобов'язання виникали з моменту передачі речі чи грошей однією стороною іншій (так, як в реальних договорах). Однак, якщо в реальних контрактах передача майна здійснювалась на законних підставах (укладалась відповідна угода), то тут певна особа отримувала майно за рахунок іншої, тобто збагатилася без достатніх на те підстав.

Наприклад: невдовзі після смерті особа стане вимагати від спадкоємця повернути ніби то позичені померлому гроші, хоча насправді факту позики не було. Значить, витребувавши гроші, особа безпідставно збагатилася за рахунок спадкоємця.

Зобов'язання, які виникли із безпідставного збагачення, отримували захист за допомогою кондикційних позовів (див. матеріал попереднього модуля). Необхідними умовами для виникнення такого зобов'язання були:

а) сам факт платежу за неіснуючим боргом чи безпідставна передача майна;

б) відсутність боргу;

в) платіж був здійснений помилково. В іншому випадку (бажання зробити подарунок іншій особі, надати їй у подарунок якусь річ) кондекційний позов місця не мав.

Деліктні зобов'язання. До позадоговірних зобов'язань належить група деліктних зобовязань, які виникали із деліктів (правопорушень). Такі зобов'язання виникали із цивільних правопорушень і в їх основу покладались лише неправомірні дії.

Це найдавніший вид зобов'язань. На перших порах єдиною санкцією проти них була помста з боку потерпілої сторони. Згодом такі правовідносини регулювались правом (наприклад, Законами XII таблиць) і передбачали сплату штрафу і винагороди потерпілому за образу і шкоду.

Таким чином, закінчене, остаточне поняття приватного делікта передбачало три елементи: а) об'єктивну шкоду; б) вину особи; в) визнання з боку права даної дії як приватно-правовий делікт.

Чим відрізнялась деліктна відповідальність від договірної?

По-перше, деліктні зобов'язання не завжди переходили у спадок.

По-друге, деліктна відповідальність, формувалася за принципом комуляції: при вчиненні делікту (наприклад, крадіжки) кількома особами відповідальність ніби помножувалась - кожен учасник сплачував штраф.

По-третє, тут неповнолітні могли відповідати за свої правопорушення (договори вони укладати не могли і, відповідно, не несли відповідальності за них).

По-четверте, у деліктній відповідальності з'явився новий інститут - ноксальна відповідальність (у випадку вчинення делікта рабом або підвладним членом сім'ї домовладика мав право або відшкодувати збитки, або віддати винного потерпілому для розправи чи відшкодування збитку).

Римське право давало вичерпний перелік деліктів, які захищалися позовом: особиста образа, крадіжка, неправомірне знищення чи пошкодження чужого майна.

1.Особиста образа (щигіа). Під нею розумілося всяке протизаконне нанесення особистої образи особі. Особиста образа, вперше зафіксована у Законах XII Таблиць, кваліфікувалась як посягання на плесну недоторканість особи і несла за собою відповідальність у вигляді штрафів у точно визначених розмірах. Пізніше багато з приватно-правових деліктів перейшли до категорій публічних і карались кримінальним правом.

- Крадіжка (/игіит). Римське право визначало /игіит значно ширше, ніж сучасне поняття „крадіжка", оскільки сюди належав ряд інших посягань на чуже майно (розтрата, привласнення доходу, користування чи володіння річчю).

Суттєвим елементом визнання крадіжки було створення майнової вигоди за допомогою протиправного впливу зловмисника на річ (Навіть втрата раба вважалася Гигіит, оскільки він ніби крав сам себе у господаря).

- Неправомірне пошкодження чи знищення чужого майна.

За Законами XII Таблиць становлювалась відповідальність лише за окремі випадки пошкодження чи знищення чужого майна (підпал будинку, скирт хліба, вирубка дерев).

В республіканський період головним засобом регулювання таких відносин був Аквіліїв закон (див. докладніше модуль 4 рівня 1 "Джерела римського права"). Він установлював високі штрафні санкції за вбивство раба, тварини чи нанесення їм каліцтва.

Необхідною умовою кваліфікації такого протиправного діяння було зумисне, протизаконне причинення шкоди особі. У випадку вчинення делікта декількома особами наступала солідарна відповідальність.

Квазіделікти (зобов'язання ніби із делікта). Характерною особливістю інституту приватних деліктів було те, що римські юристи давали вичерпний

перелік системи приватних деліктів. А тому зобов'язання, які виходили за межі цього переліку деліктів (реєстру), отримали назву квазіделіктів. Основними видами таких недозволених дій були:

- Відповідальність судді за постанову несправедливого вироку. Суддя карався штрафом або відшкодовуванням всієї суми закладного позову.

- Відповідальність господарів будинку за викинуте або вилите. Деліктна відповідальність наступала тут незалежно від того, хто вчинив

таку дію, і обчислювалась подвійною сумою від заподіяної шкоди.

- Небезпечне для пішоходів підвішене чи виставлене з будинку. Навіть у тому випадку, коли шкоди не спричинено, будь-хто міг подати позов щодо загрози заподіяння шкоди. Відповідальність наступала у вигляді штрафу і усунення загрози.

- Шкода, заподіяна рабом чи твариною особі або чужому майну. Вина власника раба чи тварини визначалась неналежним доглядом за ними. Накладалось зобов'язання або відшкодовувати збиток, або за ноксальним позовом віддати тварину чи раба в рахунок відшкодування чи відпрацювання збитку.

Основні категорії і поняття

Гестор, реальні контракти, кондикційні позови, кумуляція, ноксальна відповідальність, солідарна відповідальність.

Словник термінів та визначень

Гестор - одна із сторін у позадоговірних зобов'язаннях.

Реальні контракти - договори, для дійсності яких було необхідне реальне

виконання дій чи передача речей (грошей). Кондикційний позов - вид позову, який передбачав повернення потерпілій

стороні всього набутого за її рахунок. Кумуляція - помноження відповідальності при вчиненні делікта кількома особами.

Ноксальна відповідальність - право домовладики віддати в рахунок

відшкодовування збитку когось із винних членів сім'ї. Солідарна відповідальність - однакова, рівномірна майнова відповідальність за квазіделікт всіх учасників.

перелік системи приватних деліктів. А тому зобов'язання, які виходили за межі цього переліку деліктів (реєстру), отримали назву квазіделіктів. Основними видами таких недозволених дій були:

- Відповідальність судді за постанову несправедливого вироку. Суддя карався штрафом або відшкодовуванням всієї суми закладного позову.

- Відповідальність господарів будинку за викинуте або вилите. Деліктна відповідальність наступала тут незалежно від того, хто вчинив

таку дію, і обчислювалась подвійною сумою від заподіяної шкоди.

- Небезпечне для пішоходів підвішене чи виставлене з будинку. Навіть у тому випадку, коли шкоди не спричинено, будь-хто міг подати позов щодо загрози заподіяння шкоди. Відповідальність наступала у вигляді штрафу і усунення загрози.

- Шкода, заподіяна рабом чи твариною особі або чужому майну. Вина власника раба чи тварини визначалась неналежним доглядом за ними. Накладалось зобов'язання або відшкодовувати збиток, або за ноксальним позовом віддати тварину чи раба в рахунок відшкодування чи відпрацювання збитку.

Основні категорії і поняття

Гестор, реальні контракти, кондикційні позови, кумуляція, ноксальна відповідальність, солідарна відповідальність.

Словник термінів та визначень

Гестор - одна із сторін у позадоговірних зобов'язаннях.

Реальні контракти - договори, для дійсності яких було необхідне реальне

виконання дій чи передача речей (грошей). Кондикційний позов - вид позову, який передбачав повернення потерпілій

стороні всього набутого за її рахунок. Кумуляція - помноження відповідальності при вчиненні делікта кількома особами.

Ноксальна відповідальність - право домовладики віддати в рахунок

відшкодовування збитку когось із винних членів сім'ї. Солідарна відповідальність - однакова, рівномірна майнова відповідальність за квазіделікт всіх учасників.

Курсові завдання

- Скласти опорний конспект вивченого модуля і термінологічний словник.

- Питання підготовки до заліку.

- Загальна характеристика зобов'язань ніби з договорив.

- Ведення чужих справ без доручення.

- Зобов'язання із безпідставного збагачення.

- Деліктні зобов'язання.

- Відмінності деліктної відповідальності від договіртої.

- Квазіделікги.

- Питання для самоконтролю. (Відповіді можна перевірили за додатком).

- Поняття позадоговірних зобов'язань.

- Назвіть характерну особливість позадоговірних зобов'язань.

- Чим відрізняється позадоговірне зобов'язання від зобов'язання деліктного?

- Що є мотивом ведення чужих справ без доручення?

- За яких умов виникали зобов'язання із безпідставного значення?

- Які елементи включало в себе поняття приватного делікта?

Додаток до модуля З

Відповіді на запитання для самоконтролю

- Позадоговірні зобов'язання є такі, які виникали не із контрактів чи інших угод, а за інших обставин.

- Характерною особливістю позадоговірних зобов'язань було отримання певної вигоди однією стороною за волевиявленням і за рахунок іншої сторони.

- Тим, що одностороння дія, з якої виникало позадоговірне зобов'язання, за своїм характером повинна бути обов'язково правомірною, тоді як деліктне зобов'язання виходило із неправомірної дії.

- Таким мотивом є прагнення гестора упередити настання негативних непередбачуваних наслідків для іншої особи.

- Умовами виникнення таких зобов'язань були: а) сам факт платежу чи передачі майна; б) відсутність боргу; в) помилковість платежу чи передачі речі.

- Поняття приватного делікта включало в себе три елементи: а) вину особи; б) об'єктивну шкоду; в) визнання державою, що дане діяння є приватно­правовим деліктом.

Тест-тренінг до модулів блоку 3 рівня 2

- Наведіть приклади односторонніх і двосторонніх зобов'язань.

- Що є підставою виникнення зобов'язань?

- Яке правопорушення називають позадоговірним (деліктним)?

- Ситуаційна задача. Кредитор М. прийняв у заставу від боржника К. хвору вівцю, яка скоро заразила всю отару.

а) Чи вплине цей факт на умови договору між кредитором і боржником?

б) Чи може кредитор заявити позов з причинення йому майнової шкоди?

в) Чи матиме місце позов у тому випадку, коли боржник видав ексцепцію, що вівцю вибрав сам кредитор?

- Тестове завдання. Вказати, яке з наведених положень є правильним?

а) юридичні факти поділяються на події, дії та бездіяльність;

б) неправомірні дії поділяються на правочини, приватні порушення, проступки та злочини;

в) зобов'язання виникає з будь-якого договору, але не всяке зобов'язання є договором,

г) односторонній договір не породжує зобов'язань.

- Що вважалося юридичною підставою звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання?

- Тестове завдання. Яким чином слід здійснити виконання договору, якщо строк його виконання в договорі не вказаний?

а) негайно;

б) за розсудом кредитора;

в) за розсудом боржника;

г) за взаємною згодою боржника та кредитора;

д) термін виконання значення не має.

- Якими характеристиками відрізнявся договір схову від договору найму?

- Чим відрізнялися договірні зобов'язання від позадоговірних?

- Чим відрізнялася деліктна відповідальність від договірної?

- Дайте порівняльну характеристику поняття „крадіжка" за римським правом і сучасним правом.

- Що таке квазіделікти? Яка причина їх появи у римському праві?

- Що таке солідарна відповідальність? Коли вона наступала?

<< | >>
Источник: Г.І. Трофанчук, В.І. Подоляк. Основи римського цивільного права. 2004

Еще по теме Модуль 3. ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ:

  1. Розділ XIII ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
  2. БЛОК 3. ЗАБОВ ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО Модуль 1. ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
  3. §4. Виконання зобов'язання
  4. §5. Наслідки невиконання зобов'язання
  5. §1. Загальне вчення про зобов'язання
  6. §3. Зобов'язання з ніби-приватних деліктів
  7. §2. Зобов'язання з деліктів
  8. §1. Зобов'язаний ніби з договору
  9. §6. Забезпечення зобов'язань
  10. §3. Сторони у зобов'язанні
  11. §2. Підстави виникнення зобов'язань та їх класифікація
  12. §1. Поняття речового і зобов'язального права
  13. Розділ X ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО
  14. г) Повністю опосередковані зобов ’язання та наділення правом через міжнародне право
  15. Модуль 2. ДОГОВІРНЕ ПРАВО
  16. Блок-модуль: СПАДКОВЕ ПРАВО