<<
>>

Тема 7. Інформаційне суспільство й нові якості ноосфери

Основні характеристики інформаційного суспільства

Як базисна інфраструктурна складова постіндустріального світу, інформаційне суспільство значно прискорює процес соціально-економічної еволюції. Тому інфосфера як частина техносфери повинна розглядатися в ширшому контексті розвитку – еволюції ноосфери.

Інформаційне суспільство головним чином містить технологічний і комунікативний аспекти, тоді як постіндустріальне суспільство містить також економічний, геополітичний, культурний, соціальний, освітній та інші складові. Основною виробничою одиницею інформаційного суспільства стають комп'ютери, в основному підключені до глобальної мережі Інтернет. Вони дозволяють виконувати величезну кількість операцій протягом короткого проміжку часу (наприклад, персональний комп'ютер з процесором усього лише 1 гігагерц, робить 1 мільярд операцій у секунду). Це, у порівнянні з «доінформаційною епохою» значно прискорює розвиток інтелектуальних технологій, а, отже, і наукової, освітньої та економічної діяльності. У такому суспільстві суто економічна складова втрачає визначальне значення, а праця перестає бути основою суспільних відносин. Домінуючими стають постматеріалістичні цінності, зокрема креативність, комунікація та здоровий спосіб життя.

Коли інформаційні мережі й системи пов'язані на базі Інтернету, мобільного зв'язку, телекомунікацій, виникає становлення нового економічного й соціального устрою, поява інфосфери. Це єдиний інформаційно-комунікативний простір, зокрема освітній та економічний. Фактично в цьому просторі межі між локальними спільнотами, регіонами, країнами й континентами стираються.

Інвестиції рухаються туди, де можливий найбільший прибуток за короткий час роботи капіталу. Це необхідна умова дії процесу глобалізації фінансової, економічної та політичної.

Концепція постіндустріального суспільства часто розглядається як футурологічна теорія. З появою комп'ютерів і перших кроків освоєння космосу футурологічна думка стала потужним засобом аналізу й прогнозування найближчого та віддаленого майбутнього людської цивілізації. Одним з перших мислителів, який заявив про новий етап розвитку людства став американський соціальний теоретик Д. Белл. Він назвав суспільство, що складалося під впливом інформаційних технологій – «постіндустріальним суспільством». У детально розробленому варіанті теорія постіндустріального суспільства представлена в книзі «Прийдешнє постіндустріальне суспільство. Досвід соціального прогнозування», виданої в США ще в 1973 році. Можна вирізнити фундаментальні характеристики нового суспільного устрою:

• Відбулася заміна механічних, електричних та електромеханічних засобів на електронні засоби виробництва й комунікації. Зв'язок на виробництві й у побуті став базуватися на електронних носіях.

• Комп'ютери не тільки почали повсюди використовуватися, вони стали постійно зменшуватися в розмірах. Якщо перші комп'ютери були багатотонними, то вже на початку 80-х років ХХ століття було створено персональний комп'ютер, який розміщувався на письмовому столі. Тобто відбулася мініатюризація комп'ютерної техніки при багаторазовому збільшенні швидкодії обчислювальних потужностей. При цьому постійно зростала якість програмного забезпечення.

• Знання як загального плану, так і вузькоспеціальні стали найважливішим ресурсом у розвинених країнах.

• Інновації стають найефективнішим двигуном прогресивних змін. А інноваційне мислення можливе лише на основі високорозвинутого рівня теоретичного раціонального мислення. Теоретичне знання – найбільш затребуваний ресурс постіндустріального суспільства.

• Футурологічна спрямованість постіндустріального мислення, орієнтованість на прогнозовану перспективу, співвідношення поточного стану речей з майбутнім. Це передбачає постійний моніторинг технологій, експертну оцінку нових технологій, моделювання технологічного прогнозу.

Проблеми пов'язані з функціонуванням інформаційного суспільства, як технологічної складової постіндустріального суспільства потребує комплексного вивчення на основі міждисциплінарного підходу.

«Постіндустріальне суспільство» – це поняття з більшим логічним обсягом ніж «інформаційне суспільство». Річ у тім, що крім інформаційних потоків постіндустріальність містить у собі також виробничі потужності, фінансову систему, соціальні й політичні інститути. Постіндустріальна культура містить релігійні, моральні й естетичні цінності, що належать іноді протилежним соціальним групам. Співіснування в цьому суспільстві забезпечується дотриманням політкоректності й наявністю мультикультуральності. Присутні не тільки постмодерністські цінності постіндустріального плану, але також цінності індустріальної та навіть доіндустріальної епохи.

В інформаційному суспільстві кардинально змінюються всі сфери життя – від технологічної та виробничої до економічної й культурної. Істотно змінюються форми мислення та світогляд. При цьому, швидкість технічного й концептуального оновлення технічних засобів та управління ними зростає по експоненціальній кривій. У той же час уніфікуються технологічні стандарти, що дозволяє збільшити конкурентний відбір у галузі власне технічній, так й у галузі виробництва програмного забезпечення. Інформаційне суспільство – це техно-комунікаційна частина постіндустріального суспільства. Це суспільство, де сфера послуг має пріоритетне значення стосовно до промислового виробництва й аграрного сектора. Головними продуктами виробництва й споживання стають інформація та знання.

Характерні риси інформаційного суспільства: 1) зростання ролі інформації та знань у житті суспільства; 2) збільшення частки інформаційних комунікацій, продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті; 3) створення інформаційного простору.

Наявність глобального інформаційного простору забезпечує: (а) реальна ефективна інформаційна взаємодія людей, (б) необмежений доступ до світових інформаційних ресурсів; (в) задоволення потреб щодо інформаційних продуктів.

Ноосфера розвивається за умови стійкості соціальних та економічних інститутів, стабільності екології, прискорення науково-технічного прогресу. Ефективне функціонування стійкого інформаційного суспільства передбачає існування інформаційного середовища й інформаційної сфери (інфосфери). Белл уважав, що виникнення інформаційного суспільство на початку 60-х років ХХ століття прискорило процес становлення постіндустріального суспільства. Тоффлер відносить початок становлення постіндустріального суспільства до середини XX століття.

<< | >>
Источник: БУРЯК В.В.. Основи вчення про ноосферу. 2010

Еще по теме Тема 7. Інформаційне суспільство й нові якості ноосфери:

  1. Інформаційна економіка. Суперечності інформаційного суспільства
  2. «Ноосфера»: етимологія, дефініції та нові сенси
  3. Тема 9. Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування
  4. Тема 6. Технологічні революції та еволюція ноосфери
  5. Інформаційна революція та організація ноосферної реальності
  6. Суспільство й культура в епоху Інтернет
  7. Вимоги, які ставляться до якості юридичної мови
  8. 2. ТРАДИЦІЙНІ ТА НОВІ “ЛАБІРИНТИ” СВОБОДИ
  9. Прискорення соціально-технологічного прогресу: «комп'ютерна революція» та «інформаційна революція»
  10. Онтологія ноосфери
  11. ІХ. Нові безпосередні та опосередковані авторитетні свідчення про богообраність українців
  12. Розділ 2. СПІВВІДНОШЕННЯ СУСПІЛЬСТВА, ДЕРЖАВИ І ПРАВА
  13. Інтернет і його вплив на формування ноосфери
  14. Учення про ноосферу: проблема авторства
  15. 13. Ноосфера
  16. Розділ 2. СПІВВІДНОШЕННЯ СУСПІЛЬСТВА, ДЕРЖАВИ І ПРАВА
  17. Принцип приписування наслідку в мисленні первісного суспільства