<<
>>

Яким є порядок переміщення пораненого і як документально оформити факт поранення?

Згідно з ст. 256 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут) від 24.03.1999 р. № 548-XIV, військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу направляються до медичного пункту частини черговим роти під командою санітарного інструктора роти або старшого, призначеного із числа хворих.

Книга запису хворих за підписом старшини роти подається черговому медичного пункту не пізніше ніж за 2 години до початку амбулаторного прийому. Черговий фельдшер контролює прибуття до медичного пункту всіх військовослужбовців, занесених до книги запису хворих. Після огляду лікарем хворі залежно від характеру хвороби направляються для лікування.

Хворі, яким призначене амбулаторне лікування, для приймання ліків і проведення інших лікувальних процедур, а також ті, що потребують консультації медичних спеціалістів, направляються до медичного пункту військової частини у дні та години, зазначені лікарем у книзі запису хворих.

Після одержання медичної допомоги військовослужбовці повертаються у розташування роти під командуванням санітарного інструктора або старшого. Старший команди передає книгу запису хворих черговому роти, який подає її командирові роти.

Про результати огляду хворих, характер поданої допомоги і призначення лікар робить відповідні відмітки в медичних книжках та видає довідки про стан здоров’я.

Отже, в роті повинна бути книга запису хворих, на підставі якої військовослужбовець направляється до медичного пункту.

Що повинно бути зазначено у книзі запису хворого?

> військове звання, ПІБ хворого;

> висновки лікаря;

> рішення командира.

На стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутністю лікаря - черговим фельдшером медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера.

Отже, в будь-якому випадку (лікар чи фельдшер) у випадку направлення на стаціонарне лікування поза військовою частиною (йдеться про поранених, яким допомогу в польових умовах не можуть надати), повинен обов’язково доповісти начальнику медичної служби і черговому військової частини.

Де повинні зберігатися відомості про поранення (де, коли і при яких обставинах) військовослужбовця?

> у черговій частині;

> у начальника медичної служби.

Що повинні мати при собі військовослужбовці в разі їх направлення їх на лікування за межі військової частини?

1) направлення, підписане командиром військової частини;

2) медичну книжку;

3) документ, який посвідчує особу;

4) необхідні особисті речі й атестат на продовольство;

5) довідку про травму і медичну характеристику;

6) атестат на речове та грошове забезпечення;

7) проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.

Важливо!

1. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках:

> перший - подається у госпітальну (гарнізонну) військово- лікарську комісію;

> другий - зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця.

2. У довідці необхідно детально зазначити обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).

3. Строк отримання довідки лише 30 діб. Отож, слід контролювати, аби медична частина, де військовослужбовець проходить лікування, витребувала довідку в межах зазначеного строку

Примітка!

Стаття 139. Ненадання допомоги хворому медичним працівником

1. Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов’язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого, - карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило смерть хворого або інші тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Стаття 140. Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником

1. Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов’язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, - карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому, - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років

IV.

<< | >>
Источник: Сенюта І.Я., Клапатий Д.Й.. Права учасників антитерористичної операції у сфері охорони здоров’я. 2016

Еще по теме Яким є порядок переміщення пораненого і як документально оформити факт поранення?:

  1. Порядок переміщення пораненого і документальне оформлення факту поранення
  2. Яким є порядок призначення і виплати військовослужбовцям одноразової грошової допомоги від держави?
  3. Глава 5. Сроки и порядок проведения инвентаризации, документальное оформление
  4. Переміщення факторів виробництва
  5. Понятие «документальная информация».
  6. Петрик И.И.. Документальная информация о хозяйственных обществах в Украине.2003., 2003
  7. 2.1. Общие требования ЕС к документальной информации о хозяйственных обществах
  8. 2.3. Правовой режим документальной информации о хозяйственных обществах в Украине
  9. Юридический факт
  10. ПРИЗНАВАТЬ ЛИ РАССКАЗАННОЕ ЗА НАУЧНЫЙ ФАКТ?
  11. Как факт подтверждает миф
  12. Глава 1 ЮРИДИЧЕСКИЙ ФАКТ
  13. я 5. Юридический факт и гражданское правоотношение