<<
>>

Захист інтересів кредиторів товариств, що беруть участь у злитті

Як визначено в шостому абзаці преамбули до Третьої Директиви кредитори, включаючи власників облігацій та осіб, що мають інші боргові вимоги до товариств, які приймають участь у злитті мають бути захищені таким чином, щоб при цьому не порушувались їхні інтереси.

Третьою Директивою визначається загальне положення, яке держави-члени зобов’язані імплементувати до національного законодавства, яким має бути передбачено такі гарантії, які передбачають погашення зобов’язань перед кредиторами товариствами, що беруть участь у злитті, котрі виникли до оприлюднення умов злиття. Як повинні виглядати та діяти такі інструменти,

віднесено до компетенції кожної держави-члена. Також, законодавство держав- членів повинно передбачати, згідно з Третьою Директивою, що кредитори повинні мати право отримувати відповідні гарантії, якщо фінансовий стан товариств, які приймають участь в злитті вимагає надання такого захисту а також за умови, якщо кредитори ще не отримали таких гарантій.[46] [47]

В законодавстві України передбачається право кредитора юридичної особи, що припиняється, вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язання.[48]

Третьою Директивою надається можливість державам-членам створювати різні рівні захисту кредиторів товариств, які здійснюють придбання та товариств, які придбаваються. Це пояснюється тим, що ті кредитори товариства, яке припиняється внаслідок реорганізації потребують більшого захисту. Така диференціація зумовлена тим, що товариство, яке придбається, після проходження всіх реорганізаційних етапів в кінцевому результаті припиняє існування і пред’явлення кредиторами вимог до нього стає неможливим

23

24

Бюлетень з

50

51

52

Основний спосіб захисту прав акціонерів при реорганізації в формі злиття, є законодавче закріплення вимоги на ухвалення рішення про проведення злиття акціонерами на загальних зборах[49]. Згідно положень Третьої Директиви[50], гарантоване права акціонерів ознайомлюватись та перевіряти документи, що стосуються злиття, є також способом захисту прав акціонерів. До вказаних документів відносяться: проект умов злиття; річна звітність та інші річні звіти товариств, що беруть участь у злитті за останні три фінансові роки; бухгалтерський баланс, підготовлений до дати, що не може бути ранішою першого числа третього місяця перед датою складення проекту умов злиття, якщо останній річний звіт відноситься до фінансового року, що закінчився більше шести місяців до вказаної дати; звіти виконавчих органів та органів управління товариств, що беруть участь у злитті, які надають пояснення до умов проекту договору та визначають юридичне та економічне обґрунтування проведення злиття; звіти експертів після перевірки проекту умов злиття.

З огляду на захист акціонерів, важливим є те, як в Третій Директиві визначається критерій обов ’язковості погодження рішення про злиття на загальних зборах. Як залежно від виду реорганізацій у формі злиття (шляхом придбання; створення нового товариства; придбання одним товариством іншого, за умови володіння першим 90% або більше акцій останнього) визначається критерій обов’язковості погодження рішення про злиття акціонерними зборами, можна побачити в наступній таблиці.

ТАБ. 1

ВИД РЕОРГАНІЗАЦІЇ У ФОРМІ ЗЛИТТЯ
Злиття шляхом придбання Злиття шляхом створення нового товариства Придбання одним товариством іншого, за умови володіння першим 90% або більше акцій останнього
Вимога обов ’язкового погодження рішення про злиття на загальних зборах товариства, яке підлягає придбанню/яке припиняє існування Передбачається Передбачається Не передбачається
Вимога обов ’язкового погодження рішення про злиття загальними зборами товариства, яке проводить

придбання/створення нового товариства

Не передбачається (за дотримання певних

вимог)[51]

Акціонери нового товариства - це акціонери товариств, які приймають участь у злитті і вже погодились з таким рішенням Не передбачається (за дотримання певних вимог)

Що стосується власників цінних паперів інших, ніж акцій, стаття 15 Третьої Директиви передбачає вимогу забезпечення таких власників правами, як мінімум еквівалентними до тих, які були в них у товаристві до проведення злиття.

Це правило може не застосовуватися в трьох випадках:

• якщо обсяг прав власників цінних паперів зменшується самими власниками таких цінних паперів відповідно до рішення їх загальних зборів (якщо такі загальні збори передбачені національним законодавством);

• якщо сам власник таких цінних паперів відмовляється від вказаного обсягу прав;

• якщо цінні папери таких власників викуповуються товариством, яке проводить придбання.

<< | >>
Источник: МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ. ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА.. ПРАВО КОМПАНІЙ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ACQUIS COMMUNAUTAIRE ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. © Державний департамент з питань адаптації законодавства.. 2009

Еще по теме Захист інтересів кредиторів товариств, що беруть участь у злитті:

  1. 2.3.5. Захист прав працівників товариств, що беруть участь у злитті
  2. Стаття 82. Захист прав кредиторів при злитті, приєднанні, поділі, виділі або перетворенні акціонерного товариства
  3. § 4. Захист прав учасників господарського товариства
  4. Стаття 28. Захист прав акціонерів — працівників товариства
  5. § 1. Характеристика осіб, які можуть виступати учасниками господарського товариства. Право на участь у господарському товаристві
  6. 3.2.1 Обов’язки директора та конфлікт інтересів
  7. Розділ 4. Представники публічних інтересів
  8. ЄВРОПЕЙСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ З ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ
  9. Откуда берутся отрывки
  10. Придбання одним товариством іншого, при володінні 90% або більше його акцій, як різновид злиття товариства
  11. Корпоративне управління як гармонізація публічного та приватного інтересів.