§ 2. Суб'єкти право власності в кооперації
І. Оскільки відносини власності є одним із видів правовідносин, то їх правова характеристика підпорядкована загальним принципам правовідносин, під якими розуміються врегульовані правом суспільні відносини між конкретними особами (фізичними і юри-
ч х.
і и.дичними), взаємна поведінка суб'єктів яких забезпечується заходами державної охорони.
Звідси випливає, що правовідносини складаються між людьми, в тому числі юридичними особами,(~щодо певної сфери суспільного життя, певних особистих чи соціальних матеріальних і нематеріальних блауСклад правовідносин утворюють суб'єкти, щодо яких правовими нормами встановлені певні права і обов'язки, а також об'єкти (предмети), на які спрямовані дії суб'єктів. У будь- яких правовідносинах беруть участь не менш як двоє суб'єктів.
Згідно із законодавством України суб'єктами цивільних (майнових та особистих немайнових) відносин можуть бути фізичні особи, тобто правоздатні та дієздатні громадяни, іноземні громадяни та особи без громадянства (статті 9-М, 565, 566 Цивільного кодексу України), і юридичні особи (статті 23-26 Цивільного кодексу України).
2. Одним із елементів правовідносин є норма права, якою визначаються суб'єкти правовідносин, їх зміст та державні заходи, якими забезпечується виконання суб'єктами майнових прав та обов'язків.
За Конституцією України (ст. 41) кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Це означає, що кожен має право використовувати свою власність спільно з іншими громадянами на основі закону (наприклад, у сімейних відносинах) або ж договору, а також передавати власне майно юридичній особі для спільної діяльності. Майно може належати на праві спільної (часткової або сумісної) власності громадянам і (чи) юридичним особам. Юридична особа, яка є юридичною формою майнового відособлення групи людей для спільної господарської та іншої діяльності, є самостійним суб'єктом права власності.
/Суб'єктами права власності в системі кооперації можуть бути кооперативи, об'єднання кооперативів (спілки), а також створені ними підприємства, організації та установи, що є юридичними особами.
3. Так, із змісту п. 1 ст. 9 Закону України «Про споживчу кооперацію» вбачається, що власність споживчої кооперації складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Взаємовідносини між споживчими товариствами та їх спілками будуються на засадах членства і договорів. За таких умов спілка може бути віднесена до господарських об'єднань, побудованих на засадах членства і договорів, якими є статутні об'єднання. Оскільки у спілки об'єднуються споживчі товариства, які передають спілкам частку свого майна і делегують частину організанійно-управлінських функцій, то стає очевидним, що спілки утворюються на засадах членства.
Делегування споживчими товариствами частини своїх повноважень спілкам може здійснюватися шляхом передачі їх уповноваженими представниками (делегатами) споживчих товариств при затвердженні статутів і прийнятті нормативних рішень.
У разі потреби додаткові повноваження можуть передаватися і на договірних засадах. Таке поєднання членства і договірних відносин між споживчими товариствами і спілками свідчить про наявність певної централізації і децентралізації управлінських, господарських та інших функцій. Такі правила застосовуються і до інших видів кооперації. Централізація функцій, в тому числі управлінських і господарських, властива будь-якій господарській і громадській системі, організаційні структури і об'єднання яких утворюються на засадах членства.
У нинішніх умовах в Україні проявляються тенденції, які під гаслом демократизації спрямовані на руйнацію системи споживчої кооперації. Це небезпечна тенденція, якій запобігають шляхом делегування товариствами відповідних повноважень спілкам всіх рівнів.
Статути райспоживспілок, Кримспоживспілки та облспоживс- пілок, а також Статут Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) передбачають певний рівень централізації управлінських і господарських функцій, в тому числі в галузі майнових відносин, зокрема відносин права власності. У цих статутах відображена політична демократизація внутрішньокооперативних відносин, розширення організаційних і майнових прав споживчих товариств — основної ланки споживчої кооперації України.
4. Статут Укоопспілки передбачає, що членство в Укоопспілці є добровільним (п. 6). Члени Укоопспілки зберігають повну організаційну та господарську самостійність. Будь-яке рішення, що стосується майнових прав члена Укоопспілки, може бути прийняте тільки за його згодою (п. 7). Взаємовідносини Укоопспілки з її членами будуються на основі Статуту та укладених між ними договорів на виконання робіт чи послуг (п. 8). Визначені Статутом функції органів Укоопспілки, коло їх прав та обов'язків, управлінських повноважень свідчить про їх демократичний характер, про надто широку самостійність членів Укоопспілки у розв'язанні господарських та інших внутрішньокооперативних завдань.
Члени Укоопспілки зобов'язані дотримуватися Статуту Укоопспілки, договорів та взаємних домовленостей, виконувати рішення її з'їзду, Ради, правління, подавати в установленому порядку
•>' к-п
Еще по теме § 2. Суб'єкти право власності в кооперації:
- Право власності в кооперації
- § 3. Об'єкти права власності кооперативів та їх об'єднань
- Суб'єкти правотворчості
- Суб'єкти правовідносин. Поняття правосуб'єктності
- Суб'єкти права компаній ЄС
- БЛОК І. ОСОБИ Модуль І. СУБ'ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН
- Поняття державно-правових відносин. Об'єкти і суб'єкти державно-правових відносин.
- Частина перша Розділ І Загальна теорія кооперативного права Предмет, система, витоки, суб'єкти
- Суб’єктивне право: наділення правом та уповноваження а) Право та обов ’язок
- Модуль 2. ПРАВО ВЛАСНОСТІ
- Корпоративне право в суб’єктивному розумінні.