<<
>>

Що буде при ігноруванні цих проблем стосовно їх належного врегулювання?

Зрозуміло, що ці проблеми нікуди не дінуться і виникатимуть знов і знов, доки це не призведе до тих чи інших наслідків, а саме:

- триватиме порушення прав акціонерів, які не в змозі будуть себе захистити за відсутністю відповідних правових механізмів і зневіряться в акціонерному русі.

Особливо це відчуватиметься тоді, коли припиняться розв’язання проблем, притаманних етапу становлення корпоративних прав, перерозподіл акцій приватизованих АТ і набуття прав на акції тих АТ, які приватизуються. Фактично сьогодні значну частку проблем становлять проблеми поділу влади в АТ. Завтра ж основним питанням буде залучення капіталу від дрібних інвесторів, як це прийнято у всьому світі, бо саме для того і створюються ВАТ. Люди ж свої гроші в акції в такому середовищі не вкладатимуть. Звідси — невирішення або половинчасте вирішення проблем є бомбою уповільненої дії;

- проблемні моменти вирішуватимуться у внутрішніх актах АТ — це можливо лише у великих АТ. Для цього потрібно, аби вони визріли до такого кроку. Крім того, не завжди при цьому внутрішні акти спрямовуватимуться на захист прав акціонерів, а можуть, навпаки, встановлювати механізми їх похідного порушення;

- такі моменти регулюватимуться підзаконними актами ДКЦПФР. Насправді це не так і погано, оскільки ДКЦПФР зарекомендувала себе на достатньо високому рівні, однак, по-перше, підзаконний акт ДКЦПФР — це все ж таки не закон; по-друге, у неї відсутні численні можливості, зокрема поширеного тлумачення норм закону;

- назрівання критичної маси спонукуватиме суди ухвалювати справедливі рішення (але, знаючи нашу судову систему, не можна бути впевненим у тому, що це буде надійно, швидко і відповідатиме вимогам та інтересам акціонерів).

Потреба в урегулюванні яких найбільш суттєвих моментів існує на сьогодні?

1. Перш за все встановлення таких самодостатніх механізмів реалізації прав акціонера, при яких він мав би повну можливість їх здійснити лише за однієї умови — якщо у нього є на це бажання. Тобто, застосування таких механізмів не дасть можливості нехтувати цими правами. Коли правила гри відомі — всім зрозуміла сама гра. Це стосується реалізації переважного права акціонерів на придбання акцій, викуп акцій тощо. Сьогодні особливо болюче на практиці відчувається розрив між наголосом-декларацією в законах (існування невиправдано великої кількості норм-декларацій) і відсутністю механізму її реалізації.

2. Норми і механізми стосовно захисту прав не тільки акціонерів, а й кредиторів АТ і не тільки щодо заборони на виплату дивідендів за наявності певних умов, а й наслідків несформування у повному розмірі статутного капіталу, зниження вартості його активів порівняно зі статутним капіталом, неплатоспроможності тощо.

3. Інформація та порядок її надання в АТ стосовно акціонерів, кредиторів, держави в особі її органів, порядку ведення і подання звітності, аудит.

4. Засоби запобігання діям не в інтересах АТ — великі правочини, їх визначення і механізми укладення, афілійовані особи та вирішення питань їх участі в управлінні та укладенні правочинів.

5. Особливості правового регулювання для:

- ВАТ та ЗАТ за умов збереження існування такого поділу АТ;

- великих і дрібних АТ;

- звичайних АТ і компаній однієї особи;

- АТ, створених у процесі приватизації, та АТ, створених в звичайний спосіб;

- материнської та залежної (або дочірньої) корпорації.

Врахування зазначених моментів є нагальним, бо на практиці трапляються доволі безглузді ситуації, коли, зокрема, скликаються загальні збори АТ, де всього два акціонера, у одного з яких 99 %, а у другого — 1 % акцій, причому коли один з них — відсутній. Проте складається протокол загальних зборів, ніхто не може скасувати правило про попередження за такий тривалий строк про скликання зборів акціонерів, хоча очевидно, що в подібних випадках потреби в цьому взагалі немає.

При врегулюванні цих питань не можна нехтувати тим досвідом, який накопичила світова практика корпоративного регулювання, котра відзначає найбільш поширені порушення при створенні і діяльності АТ, а саме:

- шахрайство засновників;

- неадекватна оцінка майна, що вноситься в оплату акцій;

- створення умов для усунення дрібних акціонерів від участі в управлінні;

- відсутність належного контролю за діяльністю органів АТ;

- укладення правлінням правочинів не в інтересах АТ або зацікавленість осіб з органів управління в укладенні певних правочинів. Тому корпоративне законодавство має містити гнучкі та вагомі механізми реалізації корпоративних прав.

<< | >>
Источник: І. Спасибо-Фатєєва, О. Кібенко, В. Борисова.. Корпоративне управління: Монографія. 2007

Еще по теме Що буде при ігноруванні цих проблем стосовно їх належного врегулювання?:

  1. б) Права стосовно осіб і речей
  2. 2. Ряд ученых предупреждают о наличии серьезных проблем при попытках перевести общественное обсуждение в сеть Интернет
  3. г) Межі впроваджуваного права та низка можливостей його впровадження у цих межах
  4. Стаття 69. Порядок реалізації акціонерами права вимоги обов’язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій
  5. Влияние теоретических аспектов конституционного принципа презумпции невиновности на решение проблем в сфере обеспечения национальной безопасности и решение проблем обеспечения и защиты прав и свобод человека Конституционным судом Российской Федерации (В. М. Абдрашитов)
  6. § 67. Причины возникновения и сущность глобальных проблем
  7. Сущность глобальных экономических проблем
  8. Сущность глобальных экономических проблем.
  9. Течение тревоги и проблем, связанные с ИКД
  10. 1. Постановка глобальных проблем
  11. Вопрос №49. Экономические аспекты глобальных проблем
  12. 3. Философские проблемы являются ракурсом жизненных проблем