<<
>>

§ 5. Санація

Санація — це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Досить часто санацію ототожнюють із досудовою санацією, що є неправильним. Досудо- ва санація — це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор, із метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно- господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства. Основна відмінність досудової санації полягає в тому, що вона проводиться до початку порушення провадження у справі про банкрутство.

За клопотанням комітету кредиторів господарський суд має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією.

Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців. За клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено або скорочено ще до шести місяців.

Одночасно з винесенням ухвали про санацію господарський суд своєю ухвалою призначає керуючого санацією. Ухвала про проведення санації та призначення керуючого санацією набуває чинності з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у встановленому порядку.

З дня винесення ухвали про санацію:

— керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого ст. 53 Закону про банкрутство;

— припиняються повноваження органів управління боржника — юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів із дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов’язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей;

— арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Зазначимо, що протягом трьох місяців із дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов’язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника.

План санації повинен визначати, зокрема, заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов’язань.

План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника.

Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак банкрутства, визначених Законом про банкрутство. У разі наявності інвесторів план санації розробляється та погоджується за участю інвесторів.

План санації може містити умови про:

— виконання зобов’язань боржника третіми особами;

— обмін вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права;

— задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить закону.

До заходів з відновлення платоспроможності боржника можна віднести:

— реструктуризацію підприємства;

— перепрофілювання виробництва;

— закриття нерентабельних виробництв;

— відстрочку та (або) розстрочку платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода;

— ліквідацію дебіторської заборгованості;

— реструктуризацію активів боржника відповідно до вимог Закону про банкрутство;

— продаж частини майна боржника;

— зобов’ язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом переведення на нього боргу (частини боргу), та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’ язань;

— виконання зобов’ язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’ язань;

— продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу (для недержавних підприємств);

— одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, який відшкодовується передусім за рахунок реалізації майна боржника;

— звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації. Вихідна допомога у цьому разі виплачується за рахунок інвестора, а за його відсутності — за рахунок реалізації майна боржника або за рахунок кредиту, одержаного для цієї мети;

— інші способи відновлення платоспроможності боржника.

План санації розглядається комітетом кредиторів, який скликається керуючим санацією в чотиримісячний строк із дня винесення господарським судом ухвали про санацію, якщо інше не передбачено Законом про банкрутство. Керуючий санацією письмово повідомляє членів комітету кредиторів про дату і місце проведення засідання комітету і за два тижні до проведення комітету кредиторів надає можливість попередньо ознайомитися з планом санації. План санації вважається схваленим, якщо на засіданні комітету кредиторів таке рішення було підтримано більш як половиною голосів кредиторів — членів комітету кредиторів.

Схвалений комітетом кредиторів план санації та протокол засідання комітету кредиторів подаються керуючим санацією до господарського суду на затвердження не пізніше п’ яти днів із дня проведення засідання комітету кредиторів. Протокол засідання комітету кредиторів може містити особливу думку кредиторів, які голосували проти порядку і строків погашення заборгованості, передбачених у плані санації.

Керуючий санацією зобов’ язаний попередньо погоджувати план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно підприємства-боржника, у майні якого частка державної власності перевищує 50 %.

Господарський суд затверджує план санації боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Якщо протягом шести місяців із дня винесення ухвали про санацію до господарського суду не буде подано плану санації боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Закону про банкрутство.

Керуючий санацією щоквартально звітує перед комітетом кредиторів про реалізацію плану санації.

За п’ятнадцять днів до закінчення санації, а також за наявності підстав для дострокового припинення санації керуючий санацією зобов’язаний надати комітету кредиторів письмовий звіт і повідомити членів комітету кредиторів про час і місце проведення засідання комітету кредиторів. Звіт керуючого санацією має бути розглянутий комітетом кредиторів не пізніше десяти днів від дати його надходження.

Якщо комітет кредиторів прийняв рішення про припинення процедури санації у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника, звіт керуючого санацією повинен бути затверджений господарським судом.

Якщо розрахунки з кредиторами не проведено у строки, передбачені планом санації, господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

<< | >>
Источник: Мельник О.О.. Корпоративне право: Навчальний посібник. 2009

Еще по теме § 5. Санація:

  1. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
  2. ПИТАННЯ ДО МОДУЛЯ 2
  3. § 3. Порядок порушення справи про банкрутство
  4. Павликов С. Н., Убанкин Е. И., Левашов Ю.А.. Общая теория связи. [Текст]: учеб. пособие для вузов – Владивосток: ВГУЭС,2016. – 288 с., 2016
  5. Уткина Светлана Александровна. Английский язык в профессиональной сфере Рабочая программа дисциплины Владивосток Издательство ВГУЭС 2016, 2016
  6. Лаптев С.А.. АДМИНИСТРАТИВНОЕ ПРАВО. Рабочая программа учебной дисциплины Владивосток. Издательство ВГУЭС - 2016, 2016
  7. Уткина Светлана Александровна. Английский язык в профессиональной сфере Рабочая программа дисциплины Владивосток Издательство ВГУЭС 2016, 2016
  8. Иваненко Н.В.и др.. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ и защите ВЫПУСКНОЙ КВАЛИФИКАЦИОННОЙ РАБОТЫ МАГИСТРАНТОВ по направлению подготовки 05.04.06 Экология и природопользование. Владивосток 2016, 2016
  9. Астафурова И.С.. СТАТИСТИКА ПРЕДПРИЯТИЯ. Учебно-практическое пособие. Владивосток 2016, 2016
  10. Т.А. Зайцева, Н.П. Милова, Т.А. Кравцова. Основы цветоведения. Учебное пособие. Владивосток, Издательство ВГУЭС - 2015, 2015
  11. Близкий Р.С., Бедрачук И.А., Лебединская Ю.С.. БИЗНЕС-ПЛАНИРОВАНИЕ [Текст]: учебное пособие / Р.С. Близкий. – Владивосток: Изд-во ВГУЭС, 2015, 2015
  12. В.А. Андреев, А.Л. Чернышова, Э.В. Королева. Государственный и муниципальный аудит. Учебное пособие., 2015
  13. Кох Л.В., Кох Ю.В.. БАНКОВСКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ: Учебное пособие. - Владивосток: Изд-во ВГУЭС,2006. - 280 с., 2006
  14. Е.В. Бочаров, И.В. Шульга. УГОЛОВНОЕ ПРАВО РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ (Особенная часть): Учебное пособие. – Владивосток: Изд-во ВГУЭС, 2016, 2016
  15. Полещук Т.А.. БУХГАЛТЕРСКИЙ УЧЕТ В БЮДЖЕТНЫХ ОРГАНИЗАЦИЯХ: Учебное пособие. - Владивосток: Изд-во ВГУЭС,2006. - 108 с., 2006
  16. Саначёв И.Д.. ВВЕДЕНИЕ В ГОСУДАРСТВЕННОЕ И МУНИЦИПАЛЬНОЕ УПРАВЛЕНИЕ: конспект лекций. - Владивосток: Изд-во ВГУЭС,2008. - 116 с., 2008
  17. Стреленко Т.Г.. Развитие туризма в Приморском крае: хрестоматия: в 3 ч. Ч. 1: Современное состояние туристской отрасли Приморского края / Т.Г. Стреленко; науч. ред. Г.А. Гомилевская. – Владивосток: Изд-во ВГУЭС,2015. – 316 с., 2015
  18. Коротина О.А.. История психологии: учебное пособие. – Владивосток: Изд-во ВГУЭС,2015. – 179с., 2015
  19. А.Ю. Мамычев и др.. Конституционное право. Изд-во «ЮСТИЦИЯ» Москва, 2015, 2015
  20. Неизвестный. АРБИТРАЖНЫЙ ПРОЦЕСС. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ, 2015