<<
>>

§ 1. Поняття і загальна характеристика договірних відносин кооперативних організацій та їх види

1. Господарсько-виробнича діяльність кооперативу в умовах ринку в першу чергу пов'язується з його вступом у систему майно­вих відносин, заснованих на товарно-грошовій формі обміну. Кож­ний акт такого обміну є угодою двох, а в багатьох випадках і більшої кількості його учасників.

Договір виступає правовою формою гос­подарських чи майнових відносин. Він — основний інструмент господарської діяльності, єдиний правовий та економічний доку­мент, який регулює взаємовідносини кооперативу з державними, кооперативними та іншими громадськими підприємствами, органі­заціями і громадянами-споживачами його продукції (робіт, послуг), постачальниками матеріально-технічних ресурсів. На договірних засадах кооперативи продають і передають іншим підприємствам, організаціям, установам і громадянам, обмінюють, здають в оренду, надають у позичку і в безплатне тимчасове користування будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності. На цих же засадах кооперативам постав­ляється вироблена промисловими підприємствами продукція, вико­пуються будівельними організаціями підрядні роботи, в тому числі шодо спорудження будинків і господарських будівель, перевозяться транспортними організаціями вантажі. На основі договорів коопе­ративи вступають у відносини з банками та інвесторами для одер­жання кредитів, біржами, підприємствами агросервісу, з іншими суб'єктами підприємницької діяльності для здійснення статутних завдань та з метою одержання прибутку. Договірна форма є також підставою створення спільних підприємств та інших господарських структур, господарських товариств з участю кооперативів. Право­вою основою утворення таких господарюючих суб'єктів є установ­чий договір. За допомогою названої форми кооперативи мають змогу набувати у власність державне майно, укладаючи договори купівлі-продажу на аукціонах, конкурсах, біржах.

2. За характером економіко-організаційних відносин, шо офо­рмляються договорами і стосовно до системи чинного Цивільного кодексу, в юридичній літературі виділяють наступні групи цивіль­но-правових договорів: 1) договори про передачу майна у власність, повне господарське відання або оперативне управління (купівля- продаж, поставка, контрактація, позика, міна, дарування, поста­чання енергетичних ресурсів); 2) договори про передачу майна у тимчасове користування (майновий найм, прокат, оренда, лізинг); 3) договори про виконання робіт (побутовий підряд, підряд на капітальне будівництво, на виконання проектних і розвідувальних робіт, на виконання аудиторських робіт); 4) договори про передачу результатів творчої діяльності (авторські, ліцензійні договори про передачу науково-технічної продукції); 5) договори про надання послуг (перевезення, страхування, доручення, комісія, схов, посе­редницькі послуги, кредитний договір); 6) договір про сумісну діяльність (установчий договір, угоди про науково-технічне співро­бітництво)[109].

Названі групи договорів тією чи іншою мірою мають застосу­вання в діяльності кооперативів та їх об'єднань (асоціацій, спілок).

Ними охоплюється широке коло об'єктів. Це перш за все речі (продукція виробничо-технічного призначення, товари народного та особистого споживання, будівлі, обладнання); гроші, цінні папе­ри; інше майно; роботи (будівельні, проектні, конструкторські і т.д.); послуги (комерційне посередництво, перевезення вантажів і пасажирів, експедиційні послуги готельного господарства, у галузі туризму, інша діяльність, не пов'язана з виготовленням речей, наприклад, охорона об'єктів); майнові права; промислова влас­ність: твори науки, літератури, мистецтва, інші матеріальні і нема­теріальні блага[110].

3. Правосуб'єктність кооперативів щодо укладання ними різ­номанітних цивільно-правових та інших договорів визначається нормами цивільного і кооперативного законодавства та статутами кооперативів. Так, споживчі товариства та їх спілки на підставі п. З ст. II Закону України «Про споживчу кооперацію» наділяються здатністю мати права формувати товарні та матеріально-технічні ресурси за рахунок закупівель на договірних засадах у підприємств (виробників), в оптовій торгівлі, на біржах, аукціонах, заготівель сільськогосподарської продукції і сировини у громадян, селянських (фермерських) господарств, колективних сільськогосподарських пі­дприємств, радгоспів, виробництва товарів на власних підприємст­вах та з інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Також і при мірний статут споживчого товариства наділяє його правосуб'єктністю бути учасником цивільно-правових договорів та інших різних угод (пп. «а», «б», «в» п. 1). Аналогічною правосуб'є­ктністю наділяються сільськогосподарські кооперативи Законом «Про сільськогосподарську кооперацію» (ст. 28) та їх статутами.

4. Кооперативна демократія та особливості самоврядування кооперативів обумовили появу нових, раніше невідомих видів дого­ворів, які слушно буде назвати кооперативними. Це договори про господарсько-гіравові взаємовідносини між правлінням кооперати­вів та правлінням їх об'єднань. Такі види договорів на даний час укладаються в системі споживчої кооперації. На підставі Закону України «Про споживчу кооперацію» п'яті збори Ради Укоопспілки п'ятнадцятого скликання 17 червня 1992 р. затвердили примірці договори про господарсько-правові взаємовідносини між правлін­нями споживчого товариства та районної спілки споживчих това­риств, районної спілки споживчих товариств (районного споживчо­го товариства) та обласної (республіканської) спілки споживчих товариств, обласної спілки споживчих товариств, Кримспоживспі- лки та Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопс­пілки). Збори Ради Укооспілки рекомендували правлінням спожи­вчих товариств і спілок укласти договори про господарсько-правові взаємовідносини, спрямувавши власну господарську діяльність на створення необхідної виробничої та соціальної інфраструктури спо­живчої кооперації. Цими договорами між ними визначаються гос­подарські, правові, економічні і соціальні основи взаємних відно­син з метою ефективного ведення господарської діяльності і спів­робітництва на рівноправній основі розподілу компетенцій і повно­важень. Споживче товариство, наприклад, за таким договором де­легує райспоживспілці, до складу якої воно входить, представляти і захищати правові, господарські і соціальні інтереси споживчого товариства та його членів у органах державної виконавчої влади, комерційних та інших структурах і установах; розробляти основні напрями економічного і соціального розвитку споживчої кооперації району, брати участь у прийнятті місцевими органами державної виконавчої влади і місцевого самоврядування рішень, що зачіпають інтереси кооперативу; надавати практичну, консультативну допо­могу з питань фінансово-господарської і громадської діяльності, претензійно-позовної роботи, розвитку мережі підприємств торгівлі і громадського харчування, заготівель, виробництва, організації обслуговування населення, впровадження прогресивних технологій і передового досвіду; проводити щорічну ревізію фінансово-госпо­дарської діяльності кооперативу та його підприємств. Договором передбачається, що для забезпечення нормального й ефективного функціонування кооперації як єдиної системи рішення виборно- представницьких органів обов'язкові для виконання кооперативом, споживчим товариством, якшо воно не суперечить його статуту. В цьому разі договір є формою делегування повноважень. Об'єднання кооперативів має право здійснювати контроль за роботою коопера­тивів і його підприємствами. Споживче товариство, наприклад, зобов'язується щоквартально переказувати кошти відповідно до кошторису на утримання апарату управління, затвердженого збора­ми ради райспоживспілки[111].

5. До кооперативно-правового є також підстави віднести дого­вір про кооперативне підприємство в системі кооперації. П'яті збори Ради Укоопспілки п'ятнадцятого скликання 17 червня 1992 р. затвердили примірне положення, примірний установчий договір та примірний статут спільного підприємства у споживчій кооперації України[112]. Спільні підприємства створюються споживчими товари­ствами, районними, обласними спілками і Центральною спілкою споживчих товариств. Майно спільних підприємств є спільною (колективною) власністю організацій, що їх створили. За профілем вони можуть бути торговельні, громадського харчування, заготіве­льні, сільськогосподарські, промислові, будівельні, транспортні, торговельно-заготівельні, промислово-сервісні та інші. Однією з основ для набуття діючими підприємствами кооперації статусу спільного є укладення установчого договору між його засновника­ми. У ньому вказується предмет діяльності, порядок створення і використання майна, джерела його формування, склад засновників, їх права й обов'язки, органи управління та їх повноваження, виз­начається механізм господарської діяльності. У статуті зазначаєть­ся. шо спільне підприємство є юридичною особою. Метою його діяльності є задоволення потреб пайовиків кооперації, інших гро­мадян. підприємств і організацій системи в товарах, продукції, роботах й послугах, реалізація на основі одержаних від господарсь­кої діяльності прибутків соціальних та економічних інтересів спіль­ного підприємства та засновників. Основу планів спільного підпри­ємства становлять замовлення засновників та договори, укладені зі споживачами продукції, робіт, послуг і постачальниками матеріаль­но-технічних ресурсів. Вищим органом управління спільним підп­риємством є рада засновників. Для повсякденного управління вона призначає директора. Спільне підприємство реалізує свою продук­цію, роботи, послуги, відходи виробництва за цінами та тарифами, встановленими самостійно або на договірній основі.

6. Договірні форми кооперативних відносин не обмежуються сферою укладання і виконання цивільно-правових і кооперативно- правових договорів. Кооперативи укладають також трудові, еколо- го-правові договори та інші угоди. На основі трудового договору (договору в формі контракту) кооперативи приймають на роботу не членів кооперативних організацій, а на підставі еколого-правового договору користуються відповідними природними ресурсами.

<< | >>
Источник: В.И. Семчик. Кооперативне право. 1998

Еще по теме § 1. Поняття і загальна характеристика договірних відносин кооперативних організацій та їх види:

  1. § 2. Правове регулювання договірних відносин кооперативних організацій
  2. § 5. Правове регулювання договірних відносин державних і кооперативних органів
  3. § 6. Договірні відносини в сфері про спільну діяльність кооперативних організацій
  4. § 2. Загальна характеристика кооперативного права зарубіжних країн. Міжнародні організації
  5. Загальна характеристика кооперативного права зарубіжних країн
  6. § 1. Поняття та загальна характеристика повного товариства
  7. § 1. Поняття та загальна характеристика командитного товариства
  8. § 2. Законодавче регулювання кооперативних відносин
  9. Договірні форми кооперативних відносин
  10. § 1. Поняття права кооперативного самоврядування
  11. Види суб’єктів корпоративних відносин. Інтереси суб’єктів корпоративних відносин. Теорія інтересу Ієрінга.
  12. §2. Поняття та види речей