<<
>>

Директива 2004/109/ЄС

є завершальною частиною заходів, які були передбачені Планом дій шодо ринку фінансових послуг, який було розроблено на створення до 2005 року єдиного інтегрованого ринку фінансових послуг. Згідно з цією Директивою всі емітенти повинні будуть готувати щорічні фінансові звіти не пізніше чотирьох місяців після закінчення фінансового року.

Інвестори будуть отримувати більш повні звіти кожних шість місяців. Емітенти облігацій теж повинні будуть робити звіти кожних шість місяців.

Положення Директиви 2004/109/ЄС частково враховані в законодавстві України. Частково неврахованими є такі положення:

1) . Вимоги щодо змісту та публікації річного звіту та його змісту (стаття 4).

Щорічний звіт повинен містити офіційне підтвердження членів правління компанії, із зазначенням їх посад та імен, проте що вся вищезгадана інформація відповідає дійсності і дає правдиву картину щодо активів та зобов'язань компанії, фінансових втрат та здобутків емітента, а також підтвердження того, що інформація щодо господарської діяльності емітента взята в цілому, разом із описом принципових ризиків та непевностей, які можуть спіткати підприємство, також є правдивою;

2) . Вимоги щодо особливої інформації про емітента (статті 14, 19).

Відповідно до статті 14 Директиви 2004/109 коли емітент бажає придбати або продати свої акції самостійно або через уповноважену особу, то тоді він повинен опублікувати інформацію щодо пропорції, якщо пропорція досягає, перевищує або стає меншою ніж 5 чи 10 відсотків від усього об'єму прав голосу. Пропорція повинна підраховуватися на підставі загальної кількості акцій з правом голосу.

У пункті 3 статті 19 Директиви зазначено, шо інформація, яка повинна надаватися емітенту згідно з статтями 9, 10, 12 і 13 Директиви, також повинна надаватися компетентному органу держави-член а. У пункті 4 цієї статті зазначено, шо Комісія визначає процедуру згідно з якою емітент або власник акцій чи інших фінансових інструментів повинні надавати компетентному органу інформацію зазначену у пункті 3 статті 19. У статті 9 Директиви 2004/109/ЄС передбачено обов'язок акціонера повідомляти емітента про придбання або продаж ним акцій цього емітента, які допущені до лістингу на врегульованому ринку, і які дозволяють акціонеру голосувати на зборах акціонерів, щодо відсоткового розміру такого права, якшо ця пропорція досягає, перевищує або стає нижчою ніж 5,10,15, 20, 25, 25, 30, 50 і 75 відсотків.

3) . Права власників акцій та облігацій (стаття 17).

У пункті 1 статті 17 зазначено, що емітент акцій, допущених до котирування на врегульованому ринку повинен забезпечити однаковий статус для всіх акціонерів, які знаходяться у однаковій позиції. Емітент повинен повністю забезпечити ефективне використання акціонерами їхніх прав:

• надавати усю необхідну інформацію про місце та час зборів акціонерів, загальну кількість акцій та прав голосу, а також прав акціонерів брати участь в зборах;

• забезпечити доступність форми довіреності у паперовому або електронному вигляді кожній особі, яка має право голосу на зборах акціонерів, разом із повідомленням про збори;

• призначити в якості свого агента фінансову установу, з чиєю допомогою акціонери можуть користуватися своїми фінансовими правами; і

• публікувати повідомлення чи розповсюджувати бюлетені, які стосуються розподілу та виплати дивідендів і випуску нових акцій, включаючи інформацію щодо будь-якого договору перерахування, підписки чи анулювання.

Такі ж права повинні бути забезпечені власникам боргових облігацій емітента, що затверджено статтею 18 Директиви.

4) . Повноваження контролюючих органів (стаття 24).

Компетентний орган повинен бути наділений повноваженнями:

• вимагати від емітента оприлюднення інформації та документів у терміни встановлені компетентним органом. Цей орган може оприлюднювати цю інформацію з власної ініціативи, якщо емітент цього не зробив;

• припинити максимум на десять днів торги на регульованому ринку, якщо є підстави вважати, що емітентом були порушені норми, встановлені національним

законодавством на основі норм цієї Директиви;

• припинити торги на регульованому ринку, якщо є підстави вважати, що було порушено норми встановлені національним законодавством на основі норм цієї Директиви;

• перевіряти, чи інформація, згадана у цій Директиві, підготована відповідно з нормами та застосовувати відповідні заходи у випадку виявлених порушень.

5) . Надання компетентному органу інформації про внесення змін до статуту (стаття 19);

6) . Проміжні звіти керівництва емітента (стаття 6).

Такі звіти готуються кожних півроку і повинні містити:

• пояснення подій, шо відбулися та трансакцій, здійсненних під час відповідного

періоду, а також їх вплив на фінансову позицію емітенту та його

підконтрольні

підприємства;

• загальне описання фінансової позиції та показників емітента та його підконтрольних підприємств за звітний період.

Вищезгадані вимоги не повинні стосуватися держави, місцевих органів влади, національного центрального банку, а також емітента, який випускає на регульований ринок виключно облігації за ціною щонайменше 50 тисяч євро за облігацію або еквівалент.

Вимоги щодо піврічних звітів можуть не застосовуватися до емітентів, які випускають на врегульованому ринку лише боргові облігації, гарантовані державою або місцевими органами влади.

7) . Вимоги щодо публікації піврічного звіту (стаття 5).

Цей звіт повинен містити :

• короткий підбір фінансових довідок;

• проміжну інформацію про результати господарювання. Ця інформація повинна

щонайменше містити важливі події, що трапилися у перші шість місяців фінансового року та їх вплив на короткий підбір фінансових довідок (разом із описом принципових ризиків на наступні шість місяців фінансового року та найбільші трансакції);

• офіційне підтвердження членів правління компанії, із зазначенням їх посад та імен, що уся вищезгадана інформація відповідає дійсності і дає правдиву картину щодо активів та зобов'язань компанії, фінансових втрат та здобутків емітента, а також підтвердження того, що інформація щодо господарської діяльності емітента взята в цілому, разом із описом принципових ризиків та непевностей, які можуть спіткати підприємство, також є правдивою.

Невраховані в законодавстві України такі положення:

Вимоги щодо надання інформації власником пакету акцій, які надають право голосу (стаття 9). Згідно з вимогами цієї статті акціонер повинен повідомляти емітента про придбання або продаж ним акцій цього емітента, які допущені до лістингу на врегульованому ринку, і які дозволяють акціонеру здійснювати голосування на зборах акціонерів щодо відсоткового розміру такого права, якщо ця пропорція досягає, перевищує або стає нижчою ніж 5%, 10%, 15, 20%, 25%, 25%, 30%, 50% і 75%. Крім того, у статті зазначено, що коли емітент зареєстрований у третій країні, повідомлення від акціонерів так само повинні надходити в наслідок еквівалентних подій.

Положення цієї статті не повинні застосовуватися, якщо акції придбані з метою здійснення клірингово-розрахункової операції у рамках короткого розрахункового періоду, а також по відношенню до зберігачів, які можуть використовувати право голосу, закріплене за цінними паперами, які знаходяться у них на зберіганні, лише внаслідок інструкцій, наданих їм у письмовому чи електронному вигляді.

Положення цієї статті також не застосовуються по відношенню до торговця цінними паперами, за умови, що він отримав дозвіл на підставі положень Директиви 2004/39 і не втручається в управління емітентом та не здійснює іншого впливу на емітента: не примушує його купувати ці цінні папери чи занижувати їх вартість.

Крім цього права голосу, що містяться у портфоліо фінансових інструментів, згідно з визначенням пункту 6 статті 2 Директиви 93/6/ЄЕС від 15 травня 1993 року щодо відповідності капіталу кредитних установ та інвестиційних фірм, також можуть не враховуватися, якщо об'єм цих прав не перевищує 5% і інвестиційна фірма забезпечує їх невикористання з метою впливу на управління емітентом.

У статті 10 Директиви 2004/109 зазначено, що вимоги щодо інформування емітента стосуються як фізичних так і юридичних осіб у таких випадках:

• права голосу, що знаходяться у розпорядженні третьої сторони, з якою фізична чи юридична особа уклали договір, який містить їх зобов'язання застосовувати спільну політику управління по відношенню до емітента;

• права голосу, що знаходяться у розпорядженні третьої сторони, з якою фізична чи юридична особа уклали договір, який містить положення щодо тимчасової передачі права голосу;

• право голосу за цінними паперами, що внесені як забезпечення цій фізичні чи юридичній особі, якщо ця особа контролює право голосу і декларує свої наміри ним користуватися;

• право голосу за цінними паперами, що може бути використане у значенні перших трьох пунктів підприємством, яке контролюється цією особою;

• право голосу за цінними паперами, зберігачем яких є ця особа, яка може ним користуватися за власним уподобанням, за умови відсутності спеціальних інструкцій від акціонерів;

• право голосу за цінними паперами, яке може здійснюватися за довіреністю за власним уподобанням держателя довіреності, за умови відсутності інструкцій від акціонера.

Відповідно до статті 12 Директиви 2004/109 повідомлення повинно містити наступну інформацію:

• опис ситуації, що виникає в зв'язку зі зміною об'єму права голосу;

• мережа контрольованих підприємств, якими утримуються права;

• дата зміни об'єму права голосу;

• ідентифікація акціонера навіть якщо він немає права користуватися цим правом голосу згідно з умовами вищезгаданої статті 10 Директиви, а також ідентифікація фізичної чи юридичної особи, які можуть користуватися цим правом від імені акціонера.

Надання такої інформації повинно здійснюватися не пізніше ніж через чотири торгових дні, першим з яких є день наступний після дня, коли акціонер чи фізична або юридична особа, яка згадується у статті 10 Директиви взнає про придбання або продаж, або можливість використання права голосу, або коли, беручи до уваги обставини, повинна була дізнатися про це, незважаючи нате, коли придбання, продаж або можливість використання права голосу вступає в силу.

Вимога про інформування емітента повинна також застосовуватися до фізичної чи юридичної особи, яка володіє безпосередньо або опосередковано фінансовим інструментом, який дає можливість заволодіти за ініціативою власника цього інструменту акціями (якщо вони котируються на врегульованому ринку), які дають право голосу, згідно з формальним договором.

Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” в цілому відповідає нормам Директиви 2004/109/ЄС. Закон містить наступні положення, що відповідають вимогам acquis communautaire:

• положення статті 24 Закону щодо зобов'язання емітента не менше одного разу на рік інформувати громадськість про своє господарсько-фінансове становище і результати діяльності (річний звіт) відповідає положенням статті 4 Директиви 2004/109/ЄС;

• положення статті 25 Закону щодо зобов'язання емітента повідомляти комісію та фондову біржу про зміну прав власності на цінні папери відповідає вимогам статті 14 Директиви 2004/109/ЄС;

• положення статей 5 та 10 Закону щодо прав власників акцій та облігацій відповідають вимогам статті 17 Директиви 2004/109/ЄС.

Закон містить таке положення, що не відповідає вимогам acquis communautaire:

• частина друга статті 24 Закону щодо публікації річного звіту не пізніше дев'ятого місяця року наступного за звітними не відповідає вимозі статті 4 Директиви, згідно з якою звіт оприлюднюється не пізніше четвертого місяця року, наступного за звітним і він повинен залишатися доступним для громадськості щонайменше наступних п'ять років.

<< | >>
Источник: МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ. ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА.. ПРАВО КОМПАНІЙ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ACQUIS COMMUNAUTAIRE ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. © Державний департамент з питань адаптації законодавства.. 2009

Еще по теме Директива 2004/109/ЄС:

  1. 8. Директива Європейського Парламенту та Ради2004/109/єс від 15 грудня2004 року про гармонізацію вимог шодо прозорості інформації про емітентів, чиї цінні папери допущені до продажу на врегульованому ринку і яка вносить зміни до Директиви 2001/34/ЄС
  2. 7. Тринадцята директива європейського парламенту та ради 2004/25/ЄС від 21 квітня2004 року про поглинання
  3. Тринадцята Директива
  4. Дванадцята Директива
  5. Новая Директива Евросоюза в области энергоэффективности
  6. § 109. Зачет (compensatio)
  7. § 109. Зачет (compensatio)
  8. 2. Друга Директива ради 77/91/ЄЕС від 13 грудня 1976 року
  9. Причинение смерти по неосторожности (ст. 109 УК РФ)
  10. Причинение смерти по неосторожности (ст. 109 УК РФ)
  11. Совет ЕС, пользуясь полномочиями, предоставленными ему ст. 54 Римского договора, принимает директивы в этой области.
  12. Б. И. Пугинский, О. Г. Неверов.. ПРАВОВАЯ РАБОТА., 2004
  13. Майкл Бейджент. Запретная археология М.; 2004, 2004