<<
>>

§ 1. Акціонер та його основні права

Акціонером є особа, яка у встановленому чинним законодавством порядку набула право власності на цінні папери — акції, та до якої перейшли у сукупності усі права, які нею посві- дчуються.

Стати акціонером можна двома шляхами.

По-перше, виступивши засновником акціонерного товариства — при заснуванні акціонерного товариства всі його акції мають бути розподілені між засновниками. По-друге, набувши акцій вже створеного акціонерного товариства (внаслідок придбання акцій, спадкування тощо).

Акціонер має два види прав: майнові та немайнові.

Основними майновими правами акціонера є:

— право на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів;

— право здійснити відчуження цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

— право на одержання частини майна при ліквідації акціонерного товариства.

До основних немайнових прав акціонера належать права на:

— участь в управлінні акціонерним товариством;

— отримання інформації про діяльність акціонерного товариства.

Гарантії захисту майнових прав акціонерів встановлюються законом.

Зазначимо, що обсяг, зміст прав акціонерів та порядок їхньої реалізації визначається як законом, так і статутом акціонерного товариства та залежить від типу акції, власником якої є акціонер. Акції за типами поділяються на прості та привілейовані.

ОСНОВНІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА АКЦІОНЕРІВ

Право брати участь в управлінні акціонерним товариством

Право брати участь в управлінні товариством шляхом участі та голосування на загальних зборах (ст. 159 ЦК України, ст. 25, 26 Закону про акцінерні товариства та ст. 10, 41 Закону про господарські товариства).

Акціонери як власники товариства безпосередньо чи опосередковано мають право вирішувати найважливіші питання діяльності товариства. Рішення з таких питань приймаються вищим органом товариства — загальними зборами акціонерів.

Право брати участь в управлінні акціонерним товариством мають акціонери — власники простих акцій і власники привілейованих акцій, якщо таке право надано їм статутом товариства. Не можуть брати участь в управлінні акціонерним товариством акціонери — власники привілейованих акцій (якщо інше не обумовлено в статуті акціонерного товариства).

Право на участь в управлінні товариством містить низку складових, зокрема:

— право на участь у загальних зборах;

— право вимагати скликання загальних зборів учасників. Таке право надано всім учасникам, що володіють не менше ніж 10 % голосів;

— право скликати загальні збори. Це право мають учасники, що володіють не менше ніж 10 % голосів, вимога яких щодо скликання загальних зборів не виконана;

— право бути вчасно поінформованим про скликання загальних зборів учасників. Повідомлення про скликання загальних зборів учасників повинно містити інформацію про дату, час та місце проведення зборів, повний перелік питань порядку денного та інші відомості згідно з симогами ст. 35 Закону про акціонерні товариства. Акціонерне товариство, наприклад, має повідомляти акціонерів персонально про скликання загальних зборів не пізніше, як за 30 днів до проведення загальних зборів, способом, передбаченим статутом товариства. Товариство з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 1000 осіб не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів також публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів.

Публічне акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу;

— право зареєструватися для участі у загальних зборах у день проведення зборів. Зазначимо, що реєстрація акціонерів здійснюється згідно з переліком акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного в порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України, із зазначенням кількості голосів кожного акціонера;

— право вносити пропозиції до порядку денного;

— право вимагати включення пропозиції до порядку денного — таке право мають акціо- нер(и), які володіють більше ніж 5 % простих акцій;

— право на ознайомлення з матеріалами, пов’язаними з порядком денним;

— право брати участь у загальних зборах учасників самостійно або через вільно обраного представника;

— право брати участь в обговоренні питань порядку денного;

— право брати участь у голосуванні. Слід зазначити, що процедура голосування на загальних зборах повинна забезпечувати прозорість та надійність підрахунку голосів.

Право одержувати інформацію про діяльність товариства

Наступним немайновим правом акціонерів є право одержувати інформацію про діяльність товариства.

Інформація — це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Відповідно до положень Закону про господарські товариства товариство зобов’язане на вимогу учасника надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи загальних зборів учасників. Господарський кодекс України містить відкритий перелік документів, які має надати товариство на вимогу учасника:

— річні баланси;

— звіти про фінансово-господарську діяльність товариства;

— протоколи ревізійної комісії;

— протоколи зборів органів управління товариства.

Згідно зі ст. 77, 78 Закону про акціонерні товариства, акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до таких документів:

1) статут товариства, зміни до статуту, засновницький (установчий) договір, свідоцтво про державну реєстрацію товариства;

2) положення про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію, інші внутрішні документи та зміни до них;

3) положення про кожну філію та кожне представництво товариства;

4) документи, що підтверджують права товариства на майно;

5) принципи (кодекс) корпоративного управління товариства;

6) протоколи загальних зборів;

7) матеріали, з якими акціонери мають (мали) можливість ознайомитися під час підготовки до загальних зборів;

8) протоколи засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу, накази і розпорядження голови колегіального та одноосібного виконавчого органу;

9) протоколи засідань ревізійної комісії, рішення ревізора товариства;

10) висновки ревізійної комісії (ревізора) та аудитора товариства;

11) річну фінансову звітність;

12) документи бухгалтерського обліку;

13) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;

14) проспект емісії, свідоцтво про державну реєстрацію випуску акцій та інших цінних паперів товариства;

15) перелік афілійованих осіб товариства із зазначенням кількості, типу та/або класу належних їм акцій;

16) особливу інформацію про товариство згідно з вимогами законодавства;

17) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, його внутрішніми положеннями, рішеннями загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу.

Не надається доступ до документів бухгалтерського обліку, які не стосуються значних правочинів та правочинів, у вчиненні яких є заінтересованість.

Учасник господарського товариства, який одержав інформацію про діяльність товариства, зобов’язаний не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

Реалізація учасником права одержувати інформацію про діяльність товариства надає йому можливість належним чином реалізувати інші права учасника.

Для отримання можливості акціонеру ознайомитись з офіційними документами товариства йому необхідно направити до корпоративного секретаря, а за його відсутності — виконавчого органу товариства інформаційний запит (далі — запит).

Запит може бути індивідуальним або колективним. Він подається в письмовій формі.

Під запитом щодо надання письмової або усної інформації розуміють звернення акціонера (акціонерів) із вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність товариства.

Запит має містити прізвище, ім’я та по батькові акціонера/ів, документ та письмову або усну інформацію, яка його цікавить, та адресу, за якою він бажає одержати відповідь.

Термін вивчення та задоволення запиту щодо надання виконавчим органом товариства інформації визначається ст. 33 Закону України «Про інформацію» від 02.10.92 № 2657-XII та ст. 78 Закону про акціонерні товариства.

Акціонери при ознайомленні з документами про діяльність товариства згідно зі ст. 35 Закону України «Про інформацію» мають право робити виписки з наданих їм для ознайомлення документів, фотографувати їх, записувати текст на магнітну плівку тощо.

У випадках, коли зобов’язаний суб’єкт не надає інформацію на вимогу акціонера, несвоєчасно надав або надав інформацію, що не відповідає дійсності, акціонер має право звернутися за захистом свого порушеного права до суду.

Слід зазначити, що 26 січня 2005 р. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку було прийнято Рішення № 27 про схвалення Методичних рекомендацій щодо доступу акціонерів та інших заінтересованих осіб до інформації про акціонерне товариство. Порядок надання інформації акціонерам регламентований також Принципами корпоративного управління, затвердженими Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.03 № 571.

Відповідно до принципів корпоративного управління інформація, що розкривається товариством, повинна бути суттєвою та повною. Суттєвою вважається інформація, відсутність або неправильне відображення якої може вплинути на прийняття рішень користувачами цієї інформації. З огляду на це, товариство зобов’ язане при визначенні суттєвої інформації враховувати інтереси та потреби користувачів інформації та, не обмежуючись вимогами чинного законодавства, розкривати більш детальну інформацію, яка є важливою і може суттєво вплинути на прийняття користувачами виважених рішень.

Інформація, що розкривається товариством, має бути повною, тобто містити всі дані про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, які можуть вплинути на рішення, що приймаються на її основі. При розкритті інформації товариство не повинно обмежуватися лише фактичними відомостями, а й розкривати обґрунтовані прогнози стосовно майбутніх результатів господарської діяльності та фінансового стану товариства.

Інформація, що розкривається товариством, повинна бути достовірною, тобто такою, що сприяє чіткому та повному уявленню про дійсний фінансовий стан товариства та результати його діяльності. Товариство повинно забезпечувати своєчасність розкриття інформації, а також рівний доступ учасникам до інформації, що розкривається.

В установчих або внутрішніх документах господарських товариств можуть бути врегульовані обсяг, склад та способи надання інформації учасникам товариств та іншим заінтересованим особам.

Право на надійну та ефективну реєстрацію та підтвердження права власності на акції

Облік та збереження інформації про власників іменних акцій та належні їм акції здійснюється товариством у депозитарній або реєстраторській системах обліку залежно від форми випуску акцій (бездокументна, документарна). Процедура реєстрації права власності повинна бути швидкою, надійною, доступною та забезпечувати отримання належного підтвердження права власності: акція (сертифікат акцій) при документарній формі випуску та виписка з рахунка у цінних паперах при бездокументарній формі випуску цінних паперів.

Акціонерне товариство повинно вжити всіх заходів щодо запобігання неправомірному втручанню в процедуру реєстрації прав власності. Обираючи реєстратора, акціонерному товариству слід керуватися виключно критеріями незалежності, професійності та надійності реєстратора.

ОСНОВНІ МАЙНОВІ ПРАВА АКЦІОНЕРІВ

Право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати дивіденди

Одним з основних майнових прав акціонерів є право брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди). Правом на отримання частки прибутку (дивідендів) користуються особи, які є акціонерами на початок строку виплати дивідендів.

Порядок прийняття рішення про розподіл прибутку та виплати дивідендів акціонерам товариства має бути врегульований статутом акціонерного товариства.

Принципи корпоративного управління передбачають загальні засади виплати дивідендів акціонерам. Акціонер має право отримати частину прибутку товариства у розмірі, пропорційному належній акціонерові кількості акцій.

Слід зазначити, що розмір та порядок виплати дивідендів відрізняється залежно від того, власником простої чи привілейованої акції є акціонер. Так, за простими акціями дивіденди виплачуються лише за наявності прибутку за результатами фінансового року. Дивіденди власникам привілейованих акцій виплачуються незалежно від результатів діяльності акціонерного товариства. За відсутності прибутку дивіденди за привілейованими акціями виплачуються за рахунок резервного (страхового) фонду.

Відрізняється і розмір дивідендів, що нараховуються та виплачуються на прості та привілейовані акції. Розмір дивідендів, що нараховуються на просту акцію залежить від розміру одержаного товариством прибутку. Дивіденди за привілейованими акціями є фіксованими і можуть бути збільшені в тих випадках, коли розмір дивідендів за простими акціями перевищує розмір дивідендів за привілейованими акціями.

На кожну випущену товариством акцію однієї категорії виплачується однаковий розмір дивідендів. Виплата дивідендів за акціями має здійснюватися тільки у грошовій формі.

Дивіденди повинні бути виплачені товариством протягом трьох місяців із моменту прийняття загальними зборами акціонерів рішення про виплату дивідендів.

Право здійснити відчуження акцій

Акціонери мають право на відчуження цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві (акцій).

До того ж акціонери публічного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.

Статут приватного акціонерного товариства може передбачати переважне право його акціонерів та самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі. Якщо статутом приватного акціонерного товариства передбачено таке переважне право, воно реалізується в порядку, встановленому Законом про акціонерні товариства.

Акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства.

Статут приватного акціонерного товариства може передбачати переважне право придбання товариством акцій, що продаються його акціонерами, якщо акціонери не використали своє переважне право на придбання акцій.

Переважне право товариства на придбання акцій, що продаються акціонерами цього товариства, може бути реалізовано протягом 10 днів після закінчення строку дії переважного права на придбання цих акцій акціонерами товариства, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства.

Строк переважного права, передбачений статутом товариства, не може бути меншим ніж 20 днів з дня отримання товариством відповідного повідомлення. Строк переважного права припиняється у разі, якщо до його спливу від усіх акціонерів товариства та самого товариства отримані письмові заяви про використання або про відмову від використання переважного права на купівлю акцій.

Акціонер приватного акціонерного товариства, який має намір продати свої акції третій особі, зобов’язаний письмово повідомити про це решту акціонерів товариства та саме товариство із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів товариства здійснюється через товариство. Після отримання письмового повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції третій особі, товариство зобов’язане протягом двох робочих днів направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства. Якщо інше не передбачено статутом товариства, повідомлення акціонерів товариства здійснюється за рахунок акціонера, який має намір продати свої акції.

Якщо акціонери приватного акціонерного товариства та/або товариство не скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу, протягом встановленого цим законом або статутом строку, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені товариству та його акціонерам.

У разі порушення переважного права на придбання акцій будь-який акціонер товариства та/або саме товариство, якщо статутом товариства передбачено переважне право на придбання акцій товариством, має право протягом трьох місяців з моменту, коли акціонер чи товариство дізналися або повинні були дізнатися про таке порушення, вимагати у судовому порядку переведення на них прав та обов’язків покупця акцій.

Уступка зазначеного переважного права іншим особам не допускається.

Зазначене переважне право акціонерів приватного товариства не поширюється на випадки переходу права власності на цінні папери цього товариства в результаті їх спадкування чи правонаступництва.

У разі виникнення права звернення стягнення на акції у зв’язку з їх заставою відчуження таких акцій здійснюється з дотриманням переважного права акціонерів на такі акції.

Акція є цінним папером, тому, відчужуючи її, акціонер має пам’ ятати про те, що діяльність із торгівлі цінними паперами є професійною діяльністю на фондовому ринку. До того ж згідно зі ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.06 № 3480-IV не вважається професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами:

—розміщення емітентом власних цінних паперів;

—викуп емітентом власних цінних паперів;

—проведення юридичними особами та фізичними особами — підприємцями розрахунків із використанням векселів та/або заставних;

— провадження юридичними особами на підставі договорів комісії або договорів доручення купівлі-продажу (обміну) цінних паперів через торговця цінними паперами, який має ліцензію на провадження брокерської діяльності, а також на підставі договорів купівлі- продажу або міни, укладених безпосередньо з торговцем цінними паперами;

— внесення цінних паперів до статутного капіталу юридичних осіб.

Без участі торговця цінними паперами можуть здійснюватися такі операції:

1) дарування та спадкування цінних паперів;

2) операції, пов’язані з виконанням рішення суду;

3) придбання акцій відповідно до законодавства про приватизацію.

Право вимагати обов’язкового викупу товариством акцій

Згідно із Законом про акціонерні товарства, кожний акціонер — власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов’ язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:

1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ товариства, зміну його типу з публічного на приватне;

2) вчинення товариством значного правочину;

3) зміну розміру статутного капіталу.

Кожний акціонер — власник привілейованих акцій має право вимагати здійснення обов’ язкового викупу товариством належних йому привілейованих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:

1) внесення змін до статуту товариства, якими передбачається розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації акціонерного товариства;

2) розширення обсягу прав акціонерів — власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації акціонерного товариства.

Акціонерне товариство у зазначених вище випадках зобов’язане викупити належні акціонерові акції.

Перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов’язкового викупу належних їм акцій, складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій.

Зазначимо, що ціна викупу акцій не може бути меншою, ніж їх ринкова вартість.

Ціна викупу акцій розраховується станом на день, що передує дню опублікування в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій.

Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому ст. 8 Закону про акціонерні товариства.

Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов’язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі.

Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов’ язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов’язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов’язкового викупу яких він вимагає.

Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов’язковий викуп акцій товариство здійснює сплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов’язкового викупу акцій, що належать акціонеру.

Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах установлених строків не дійшли згоди щодо іншої форми оплати.

Право одержати частину майна у разі ліквідації акціонерного товариства

Наступним майновим правом акціонера є право одержати частину майна у разі ліквідації товариства.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, згідно зі ст. 111 ЦК України, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Розподіл майна акціонерного товариства, що ліквідується, між кредиторами та акціонерами регламентовано ст. 89 Закону про акціонерні товариства.

У разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів та акціонерів задовольняються у такій черговості:

у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

у другу чергу — вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

у третю чергу — вимоги щодо податків, зборів (обов’ язкових платежів);

у четверту чергу — виплати нарахованих, але не виплачених дивідендів за привілейованими акціями;

у п’ яту чергу — виплати за привілейованими акціями, які підлягають викупу відповідно до ст. 68 Закону про акціонерні товариства;

у шосту чергу — виплати ліквідаційної вартості привілейованих акцій;

у сьому чергу — виплати за простими акціями, які підлягають викупу відповідно до статті 68 Закону про акціонерні товариства;

у восьму чергу — розподіл майна між акціонерами — власниками простих акцій товариства пропорційно до кількості належних їм акцій;

у дев’ яту чергу — всі інші вимоги.

Розподіл майна кожної черги здійснюється після повного задоволення вимог кредиторів (акціонерів) попередньої черги.

У разі розміщення товариством кількох класів привілейованих акцій черговість розподілу майна між акціонерами — власниками кожного класу привілейованих акцій визначається статутом товариства.

У разі недостатності майна товариства, що ліквідується, для розподілу між усіма кредиторами (акціонерами) відповідної черги майно розподіляється між ними пропорційно сумам вимог (кількості належних їм акцій) кожного кредитора (акціонера) цієї черги.

<< | >>
Источник: Мельник О.О.. Корпоративне право: Навчальний посібник. 2009

Еще по теме § 1. Акціонер та його основні права:

  1. Безробіття: його суть, причини і основні види
  2. Стаття 36. Документи, які надаються акціонерам, та документи, з якими акціонери можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів
  3. Позови, пов’язані із порушенням права акціонера на інформацію.
  4. Стаття 69. Порядок реалізації акціонерами права вимоги обов’язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій
  5. ОСНОВНІ МАЙНОВІ ПРАВА УЧАСНИКІВ
  6. § 1. Поняття і предмет кооперативного права і його співвідношення з іншими галузями права
  7. Основні права акціонерів
  8. Модуль 3. РОЛЬ РИМСЬКОГО ПРАВА В ІСТОРІЇ ПРАВА, ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ЮРИСТІВ
  9. ОСНОВНІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА УЧАСНИКІВ
  10. §1. Основні поняття спадкового права
  11. Поняття та основні риси системи права
  12. 4. Основні риси права
  13. 5. Основні риси права
  14. 22. Дефіцит бюджету та проблеми його балансування. Державний борг та проблеми його обслуговування.
  15. § 2. Система права, що регулює зовнішньоекономічну діяльність кооперативів, та його джерела
  16. Застосування норм права та його особливості. Ознаки правозастосовної діяльності
  17. г) Межі впроваджуваного права та низка можливостей його впровадження у цих межах
  18. Санкція: протиправний акт і його наслідок а) Санкції державного та міжнародного права