<<
>>

5.4 Законодавство про фінансовий моніторинг

Питання здійснення фінансового моніторингу, в тому числі професійними учасниками ринку цінних паперів, регламентує Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Цей Закон спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та забезпечення формування загальнодержавної аналітичної інформації, що дає змогу правоохоронним органам України та іноземних держав виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, що пов’язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.

Відповідно до чинного законодавства, фінансовий моніторинг ‑ сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.

Система фінансового моніторингу складається з 2 (двох) рівнів ‑ первинного та державного.

Державний фінансовий моніторинг ‑ сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами державного фінансового моніторингу, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Суб’єктами державного фінансового моніторингу в Україні виступають, у тому числі: НБУ, Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, ДКЦПФР, а також Спеціально уповноважений орган (Державний комітет фінансового моніторингу).

Первинний фінансовий моніторинг ‑ сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, спрямованих на виконання вимог законодавства, що включають проведення обов’язкового та внутрішнього фінансового моніторингу.

Суб’єктами первинного фінансового моніторингу є банки, небанківські фінансові установи, платіжні організації, клірингові установи, професійні учасники ринку цінних паперів, а також інші суб’єкти, які визначені ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Законом також визначено:

1) завдання, обов’язки та права суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

2) правовий статус працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу, відповідального за проведення фінансового моніторингу;

3) необхідність ідентифікації клієнтів, які проводять фінансові операції, та вивчення їх фінансової діяльності;

4) фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу.

Зокрема, фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 150 тис. грн. або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 150 тис. грн. та має одну або більше ознак, визначених ст. 15 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Таким чином, торговці цінними паперами як професійні учасники фондового ринку є суб’єктами первинного фінансового моніторингу.

Суб’єктом державного фінансового моніторингу для них (за винятком банківських установ, для яких суб’єктом державного фінансового моніторингу виступає НБУ) є ДКЦПФР.

Відповідно до встановлених законодавством повноважень ДКЦПФР як суб’єктом державного фінансового моніторингу розроблено спеціальні нормативні документи, які встановлюють:

1) загальні вимоги щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів ‑ Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, яке затверджене Рішенням ДКЦПФР від 27.07. 2010 р. № 1155;

2) єдиний порядок здійснення контролю за дотриманням професійними учасниками фондового ринку вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму шляхом проведення планових виїзних та позапланових виїзних і безвиїзних перевірок ‑ Порядок контролю за дотриманням професійними учасниками фондового ринку вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, яке затверджене Рішенням ДКЦПФР від 27.07. 2010 р. № 1154;

3) загальні вимоги щодо дій суб’єктів у разі зупинення фінансових операцій, щодо яких є мотивована підозра, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, чи щодо яких застосовані міжнародні санкції ‑ Порядок зупинення та поновлення проведення фінансових операцій на ринку цінних паперів суб’єктами первинного фінансового моніторингу, затверджене Рішенням ДКЦПФР від 27.07.2010 р. № 1156.

Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів встановлює загальні вимоги щодо:

1) призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу;

2) правил проведення фінансового моніторингу та програм його здійснення;

3) здійснення ідентифікації та вивчення клієнтів;

4) забезпечення виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та фінансових операцій, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

5) проведення внутрішніх перевірок діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

6) підготовки персоналу (працівників) суб’єкта первинного фінансового моніторингу до виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

З метою забезпечення здійснення первинного фінансового моніторингу суб’єкти первинного фінансового моніторингу призначають працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу (далі ‑ відповідальний працівник), який очолює та координує внутрішню систему запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму суб’єкта первинного фінансового моніторингу, який повинен працювати в цьому суб’єкті первинного фінансового моніторингу за основним місцем роботи.

З урахуванням особливостей організаційної структури суб’єкта первинного фінансового моніторингу може бути створено окремий структурний підрозділ з питань проведення фінансового моніторингу або визначений працівник, на якого покладаються обов’язки відповідального працівника.

Відповідальний працівник повинен мати бездоганну ділову репутацію та відповідати встановленим кваліфікаційним вимогам (Наказ Державного департаменту фінансового моніторингу Міністерства фінансів України від 12.05.2003 № 46 «Про затвердження Вимог до кваліфікації працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу, відповідального за проведення фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму», який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.05.2003 за № 379/7700).

Інформація про призначення відповідального працівника надається в установленому порядку до Держфінмоніторингу (Постанова КМУ від 25.08.2010 № 747 «Деякі питання організації фінансового моніторингу»).

Відповідальний працівник повинен пройти професійну підготовку відповідно до порядку, встановленого Рішенням ДКЦПФР від 10.12.2003 № 562 «Про затвердження Порядку організації професійної підготовки фахівців з питань фінансового моніторингу професійних учасників ринку цінних паперів», не пізніше двох місяців після призначення на посаду та підвищувати свою кваліфікацію шляхом проходження навчання не рідше одного разу на 3 (три) роки.

Особа, що виконує обов’язки відповідального працівника, повинна відповідати таким вимогам:

1) не мати не погашеної або не знятої в установленому законодавством порядку судимості за вчинення умисного злочину;

2) не бути за вироком суду позбавлена права обіймати певні посади та займатись певною діяльністю;

3) мати сертифікат ДКЦПФР на право здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, який відповідає ліцензії (або одній із ліцензій) на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, що має суб’єкт первинного фінансового моніторингу;

4) пройти підготовку до виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, за програмою навчання, затвердженою в суб’єкті первинного фінансового моніторингу.

Правила проведення фінансового моніторингу ‑ окремий внутрішній документ суб’єкта первинного фінансового моніторингу, який визначає порядок та умови проведення заходів, спрямованих на недопущення використання суб’єкта первинного фінансового моніторингу і його відокремлених підрозділів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Правила визначають процедуру реалізації обов’язкового фінансового моніторингу та внутрішнього фінансового моніторингу та охоплюють усі види професійної діяльності на фондовому ринку відповідно до отриманої ліцензії.

Програма проведення фінансового моніторингу ‑ окремий внутрішній документ суб’єкта первинного фінансового моніторингу, який містить план організаційних заходів для запровадження фінансового моніторингу.

Правила і Програма розробляються відповідальним працівником з урахуванням вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, міжнародних стандартів у цій сфері, з урахуванням видів професійної діяльності на фондовому ринку, та затверджуються керівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Правила і Програма затверджуються суб’єктом первинного фінансового моніторингу не пізніше дня проведення першої фінансової операції.

Працівники суб’єкта первинного фінансового моніторингу повинні дотримуватись Правил та Програми проведення фінансового моніторингу з метою здійснення ідентифікації та вивчення клієнтів та забезпечення виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та фінансових операцій, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму.

Виявлення фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, внутрішньому фінансовому моніторингу, та тих, які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, здійснюється суб’єктом первинного фінансового моніторингу на підставі:

1) ознак операцій, які відповідно до законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу;

2) ознак операцій, які відповідно до законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;

3) оцінки ризику проведення фінансових операцій з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

При виявленні фінансової операції, що має високий ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, суб’єкт первинного фінансового моніторингу:

ü забезпечує управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму відповідно до Правил;

ü приймає рішення про направлення повідомлення Держфінмоніторингу про таку операцію.

Перевірка діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюється один раз на календарний рік та охоплює такі питання:

1) виконання заходів, передбачених Програмою;

2) виконання заходів, передбачених відповідною програмою навчання;

3) відповідність Правил і Програми вимогам законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

4) дотримання вимог Правил;

5) відповідність оцінки ризику критеріям, визначеним Держфінмоніторингом та ДКЦПФР;

6) дотримання працівниками вимог щодо зберігання документів стосовно ідентифікації осіб, які провели фінансову операцію, та документів, що стосуються ділових відносин з клієнтом, даних про операції.

За результатами перевірки складається акт, який підписують особи, які здійснювали перевірку, де зазначаються висновки та в разі необхідності пропозиції щодо усунення недоліків, виявлених за результатами перевірки.

Для забезпечення належного рівня підготовки працівників до виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, суб’єктом первинного фінансового моніторингу розробляється та реалізується програма навчання (далі ‑ Програма навчання) ‑ окремий внутрішній документ, який щороку затверджується керівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Усі працівники суб’єкта первинного фінансового моніторингу, що задіяні у проведенні фінансового моніторингу, беруть участь в освітньо-практичних заходах відповідно до Програми навчання.

Державний контроль та нагляд за дотриманням суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів здійснюють ДКЦПФР та Держфінмоніторинг відповідно до Порядку контролю за дотриманням професійними учасниками фондового ринку вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (далі – Порядок), який встановлює проведення планових виїзних та позапланових виїзних і безвиїзних перевірок, участь у яких мають право брати працівники Державного комітету фінансового моніторингу України (далі - Держфінмоніторинг).

Підставою для проведення планової виїзної перевірки суб’єкта первинного фінансового моніторингу є включення його до плану-графіка проведення перевірок, який затверджується наказом Голови ДКЦПФР та оприлюднюється на офіційному веб-сайті.

Періодичність планових виїзних перевірок встановлюється залежно від ризику суб’єкта первинного фінансового моніторингу бути використаним для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Суб’єкти первинного фінансового моніторингу перевіряються:

1) з високим ризиком ‑ 1 (один) раз на рік;

2) з середнім ризиком ‑ не частіше 1 (одного) разу на 3 (три) роки;

3) з незначним ризиком ‑ не частіше 1 (одного) разу на 5 (п’ять) років.

Планова виїзна перевірка передбачає перевірку відповідності діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу вимогам законодавства та охоплює визначений Порядком перелік питань, який не є вичерпним і може доповнюватись під час проведення перевірки.

Про проведення планової виїзної перевірки суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен бути попередньо письмово повідомлений не менше ніж за 10 (десять) календарних днів до початку її проведення.

Позапланова перевірка передбачає незаплановану перевірку за окремими питаннями за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) письмового повідомлення органів державної влади та/або місцевого самоврядування про ознаки порушення суб’єктом первинного фінансового моніторингу та/або його відокремленим підрозділом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

2) виявлення за результатами безвиїзної перевірки фактів порушення суб’єктом первинного фінансового моніторингу та/або його відокремленим підрозділом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

3) на виконання судових рішень та на вимогу правоохоронних органів;

4) за ініціативою ДКЦПФР у разі безпосереднього виявлення ознак порушення суб’єктом первинного фінансового моніторингу та/або його відокремленим підрозділом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму під час його діяльності;

5) виявлення нових документів (обставин), що не були (не могли бути) відомі під час проведення планової перевірки та які можуть вплинути на висновки за результатами планової перевірки;

6) необхідність перевірки виконання суб’єктом первинного фінансового моніторингу законних вимог посадових осіб Органу контролю стосовно усунення ним порушень закону.

Повторна перевірка питань, які перевірялись, здійснюється лише за рішенням суду, за постановою слідчого у кримінальній справі та для перевірки виконання вимог щодо усунення раніше виявлених порушень.

Позапланова перевірка може бути виїзною або безвиїзною. Для проведення виїзної перевірки утворюється робоча група (не менше 2 (двох) осіб) та із складу її членів призначається керівник. До складу робочої групи мають право входити працівники Держфінмоніторингу.

Планові та позапланові перевірки проводяться на підставі письмових доручень Голови ДКЦПФР або відповідних територіальних органів, в залежності від компетенції. Доручення видається на строк, який забезпечує своєчасне та в повному обсязі проведення перевірок, але не більше ніж на 30 (тридцять) робочих днів.

Строк перевірки може бути продовжений уповноваженою особою, яка надала доручення, за обґрунтованим письмовим зверненням керівника робочої групи, але не більше ніж на 10 (десять) робочих днів.

Керівник та члени робочої групи при проведенні виїзної перевірки на підставі доручення на проведення перевірки мають право:

1) безперешкодно входити до приміщень суб’єкта первинного фінансового моніторингу за службовим посвідченням і мати доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки;

2) вимагати у посадових осіб суб’єкта первинного фінансового моніторингу документи або інформацію, що міститься в них, які необхідні робочій групі для проведення перевірки;

3) вимагати в межах своєї компетенції у посадових осіб суб’єкта первинного фінансового моніторингу надання письмових пояснень;

4) звертатися до правоохоронних органів за наявності реальної загрози життю, здоров’ю або майну робочої групи, застосування щодо робочої групи насильства;

5) реалізовувати інші повноваження, передбачені законом.

Керівник робочої групи при проведенні виїзної перевірки на підставі доручення на проведення перевірки має право:

ü вилучати на строк до 3 (трьох) робочих днів документи, які підтверджують факти порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

ü скласти протокол про адміністративне правопорушення.

За результатами виїзної перевірки робоча група складає у 2 (двох) примірниках акт планової/позапланової перевірки за встановленою формою, який підписують керівник та члени робочої групи не пізніше дати закінчення терміну дії доручення на проведення перевірки. Другий примірник акта перевірки під особистий підпис вручається посадовій (уповноваженій) особі суб’єкта первинного фінансового моніторингу за місцем проведення перевірки.

До акта перевірки додаються матеріали перевірки ‑ копії документів (витяги з документів, засвідчені суб’єктом первинного фінансового моніторингу), пояснення, протоколи та інші документи.

Зауваження до акта перевірки можуть надаватися суб’єктом первинного фінансового моніторингу протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання другого примірника акта перевірки.

Вжиття заходів за результатами виявлених під час проведення перевірки порушень здійснюється в установленому законодавством порядку. Постанова, винесена за справою про правопорушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, виявлені за результатами перевірки, може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені законом.

Керівник робочої групи під час виїзної перевірки суб’єкта первинного фінансового моніторингу має право вилучати на строк до 3 (трьох) робочих днів документи, які підтверджують факти порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Вилучення документів, проведене керівником робочої групи, оформлюється протоколом вилучення документів, у якому зазначаються дата його складання, прізвище та посада особи, яка провела вилучення, повний перелік вилучених документів та день, у який ці документи мають бути повернені.

Копія протоколу вилучення документів надається посадовій (уповноваженій) особі суб’єкта первинного фінансового моніторингу, про що на протоколі вилучення документів цією особою робиться відповідний напис із зазначенням дати отримання зазначеної копії.

Позаплановою безвиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні ДКЦПФР (відповідного територіального органу) на підставі отриманих від суб’єкта первинного фінансового моніторингу документів та пояснень без виходу за місцезнаходженням суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Позапланова безвиїзна перевірка здійснюється на підставі письмового доручення Голови ДКЦПФР або начальника відповідного територіального органу.

Для проведення позапланової безвиїзної перевірки створюється робоча група. Робоча група може складатися з однієї особи.

Участь у проведенні позапланової безвиїзної перевірки за погодженням з ДКЦПФР мають право брати працівники Держфінмоніторингу.

Для одержання від суб’єкта первинного фінансового моніторингу документів, необхідних для проведення позапланової безвиїзної перевірки, на його адресу надсилається письмовий запит з вимогою подання документів або інформації, що міститься в них, та зазначенням підстави проведення перевірки.

За результатами позапланової безвиїзної перевірки складається акт, до якого додаються матеріали перевірки. Акт разом з матеріалами перевірки зберігається за місцем проведення перевірки. Копія акта направляється Держфінмоніторингу, якщо його працівник брав участь у проведенні перевірки.

Про результати позапланової безвиїзної перевірки (про факти виявлення правопорушень і їх перелік або відсутність правопорушень) після підписання акта протягом 5 (п’яти) робочих днів письмово рекомендованим листом повідомляється суб’єкт первинного фінансового моніторингу.

Вжиття заходів за результатами виявлених під час проведення перевірки порушень здійснюється в установленому законодавством порядку.

Розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, встановлено Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Ще один нормативний документ, а саме ‑ Порядок зупинення та поновлення проведення фінансових операцій на ринку цінних паперів суб’єктами первинного фінансового моніторингу ‑ регламентує дії суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо зупинення та поновлення проведення фінансових операцій на фондовому ринку.

Якщо під час здійснення заходів з фінансового моніторингу суб’єктом первинного моніторингу виявлено операції, щодо яких є мотивована підозра, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, чи щодо яких застосовані міжнародні санкції, він має право зупинити проведення таких фінансових операцій. Також він зобов’язаний зупинити проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, які пов’язані із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, та повідомити про це Держфінмоніторинг.

Зупинення фінансових операцій здійснюється на строк до 2 (двох) робочих днів. Держфінмоніторинг може прийняти рішення про подальше зупинення такої фінансової операції відповідно до законодавства до 5 (п’яти) робочих днів, про що повідомляє суб’єкта первинного фінансового моніторингу та правоохоронні органи. У цьому випадку Держфінмоніторинг проводить аналітичну роботу щодо збору необхідної додаткової інформації, її обробки, перевірки та аналізу. Якщо підозра підтверджується, то протягом строку зупинення операції матеріали передаються до правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення відповідно до кримінально-процесуального законодавства. У такому разі строк зупинення фінансової операції продовжується на 7 (сім) робочих днів з дня подання відповідних узагальнених матеріалів, за умови що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 14 (чотирнадцяти) робочих днів.

У разі якщо за результатами перевірки ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму не підтверджуються, зобов’язаний невідкладно скасувати своє рішення та повідомити про це суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Порядок розгляду справ про порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, регламентовано Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та застосування санкцій, що затверджені Рішенням ДКЦПФР від 13.08.2003 р. № 361.

У випадку виявлення порушень законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, уповноваженою особою складається акт про правопорушення, який разом з документами, що стосуються справи, протягом 3 (трьох) робочих днів після його складення направляються уповноваженій особі.

Розгляд справ здійснюється уповноваженими особами ДКЦПФР та її територіальних органів у межах повноважень відповідно до розподілу обов’язків чи письмового доручення (Головою або членами ДКЦПФР, керівниками територіальних органів ДКЦПФР або колегіально в складі 3 (трьох) членів ДКЦПФР).

Термін провадження у справах становить 30 (тридцять) календарних днів з дати порушення справи, який може бути продовжено на строк не більше 30 (тридцяти) календарних днів.

Після розгляду справи уповноважена особа приймає рішення, яке оформлюється у вигляді постанови. За справою про правопорушення уповноважена особа може прийняти одне з таких рішень:

O про накладення санкції за правопорушення;

O про закриття справи.

Постанову за справою про правопорушення може бути оскаржено в судовому в порядку і строки, передбачені чинним законодавством.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється відповідно до КУпАП.

<< | >>
Источник: В. П. ЛІСОВИЙ, К. Г. ОТЧЕНАШ, В. В. ТОКАР. ТОРГІВЛЯ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ. 2010

Еще по теме 5.4 Законодавство про фінансовий моніторинг:

  1. Стаття 74. Перевірка фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року
  2. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ. ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА.. ПРАВО КОМПАНІЙ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ACQUIS COMMUNAUTAIRE ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. © Державний департамент з питань адаптації законодавства., 2009
  3. ІІ. ЗАКОНОДАВСТВО ЄС, СПРЯМОВАНЕ НА ГАРМОНІЗАЦІЮ ПРАВА КОМПАНІЙ, ТА ВІДПОВІДНІСТЬ ЙОМУ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
  4. ♥ В связи с этим вопрос – есть ли у вас планы составить еще какую-нибудь подобную «инструкцию»? Про лекарства, про платные медуслуги вообще? Про какие-нибудь специализированные клиники? Спасибо! (Анита)
  5. г) Християнська церква перейняла від стоїцизму вчення про дві природи людини та про двояке природне право
  6. Розділ 8. Особливі положення для позовів про визнання ад­міністративного акта недійсним і про присудження адміністра­тивної установи прийняти адміністративний акт
  7. 7.3 Апарат фінансових обчислень
  8. 5. Контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства
  9. 5. Контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства
  10. Розділ 15. СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА
  11. Фінансова система, структура і принципи її побудови
  12. Розділ 15. СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА
  13. 6.4.5 Відповідальність за порушення податкового законодавства
  14. Законодавство України
  15. Послаблення багатьох правил і вимог корпоративного законодавства, підвищення диспозитивності його норм.
  16. Реєстрація звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій та отримання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій
  17. б) Законодавство і звичай