<<
>>

Юридично значуща поведінка (правомірна і протиправна): поняття, ознаки, види

Людина як істота не тільки біологічна, а й соціальна, яка живе в суспільстві з собі подібними, може задовольняти свої потреби та інтереси тільки у взаємодії з іншими членами суспільства. У процесі такої взаємодії вона здійснює свідомі дії і вчинки, які сприймаються оточенням, і, відповідно, оцінюються ними як корисні, бажані або, навпаки, шкідливі і небажані як для окремих осіб, так і для всього суспільства.

Характер оцінки залежить від відповідності дій і вчинків людини приписам соціальних, у тому числі правових норм, які існують у суспільстві. Дії і вчинки людей, доступні зовнішньому сприйняттю та оцінці з точки зору їх корисності, або, навпаки, шкідливості для суспільства, охоплюються поняттям соціально значущої поведінки.

Поведінка набуває юридичної значущості у тому разі, коли вона може бути оцінена з погляду вимог правових норм. При цьому норми права можуть впливати тільки на вольові дії особи, які підконтрольні свідомості людини. Якщо особа свідомо не контролює свої дії, припис норми не може бути нею реалізований.

Норми права, у свою чергу, містять формально-обов'язкові критерії, на підставі яких можна дати юридичну оцінку відповідності або, навпаки, невідповідності поведінки нормі права. У першому випадку юридична значущість поведінки полягатиме у правомірності такої поведінки, у другому - у протиправності та можливості настання негативних юридичних наслідків. Юридично значущою також може бути така поведінка, яка формально не суперечить, проте і не відповідає нормі права. Таке можливо під час реалізації правової норми всупереч меті, для якої вона була встановлена, коли припис правової норми свідомо виконується однією особою на шкоду інтересам іншої особи. Така поведінка є, зокрема, наслідком зловживання правом, про що більш детально йтиметься в кінці цього підрозділу.

Для того щоб юридично значуща поведінка вважалася правомірною, необов'язково повинна існувати норма права, якій чітко відповідає така поведінка. Правомірною буде така поведінка громадян та їх об'єднань, що відповідає відомому принципу: «дозволено все, що не заборонено законом». Правомірна поведінка державних органів та їх посадових осіб, навпаки, полягатиме лише у діях, прямо передбачених правовими нормами, тобто для них діє принцип: «те, що не дозволено законом, заборонено».

Таким чином, можна дійти висновку, що юридично значуща поведінка - це соціальна поведінка особи, яка може бути оцінена з точки зору вимог правових норм та може мати певні юридичні наслідки.

Правомірна поведінка характеризується такими ознаками:

• перебуває під контролем свідомості і волі особи;

• є соціально корисною з точки зору інтересів особи, суспільства і держави;

• здатна спричинити юридичні наслідки, виступаючи у ролі юридичного факту, впливати на виникнення, зміну або припинення правовідносин;

• підлягає юридичній оцінці (правовій кваліфікації) для визначення її відповідності (невідповідності) нормам права.

З погляду внутрішнього свідомого ставлення особи до здійснення правомірної поведінки її можна поділити на принципову, звичайну, конформістську і маргінальну.

Принципова поведінка має місце тоді, коли особа усвідомлює соціальну користь від своїх дій як для себе, так і для суспільства, держави. Звичайна поведінка обумовлюється повсякденною звичкою діяти правомірно. Конформістська поведінка має місце тоді, коли особа орієнтується на поведінку інших людей, пристосовуючись до ситуації. Маргінальний тип правомірної поведінки характеризується так званим «граничним» станом, коли особа здійснює свої правомірні дії винятково під страхом відповідальності, а коли загроза понести відповідальність не є явною, особа може нехтувати приписами правової норми, тим самим здійснюючи протиправну поведінку. Найбільш виразно можна побачити перехід певних груп людей від маргінальної до протиправної поведінки під час стихійних лих, військових конфліктів або ж громадських заворушень, коли послаблюється правоохоронна діяльність.

Протиправна поведінка характеризується іншими за змістом, ніж правомірна поведінка, ознаками:

• шкодить інтересам особи, суспільства, держави;

• викликає негативні юридичні наслідки, породжуючи правоохоронні правовідносини;

• підлягає юридичній оцінці (правовій кваліфікації) для визначення можливості притягнення особи до юридичної відповідальності.

Протиправну поведінку залежно від ступеня соціальної небезпеки її наслідків, свідомого чи несвідомого здійснення, наявності вини поділяють на такі види: правопорушення, об'єктивно протиправна поведінка та зловживання правом.

17.3.

<< | >>
Источник: М.І. Козюбра та інші. Загальна теорія права: Підручник / За заг. ред. М.І. Козюбри. - К.,2015. - 392 с.. 2015

Еще по теме Юридично значуща поведінка (правомірна і протиправна): поняття, ознаки, види:

  1. Юридично значуща поведінка і зловживання правом
  2. ЮРИДИЧНО ЗНАЧУЩА ПОВЕДІНКА ПРАВОПОРУШЕННЯ
  3. Поняття та ознаки закону. Види законів
  4. Поняття норми права та її ознаки
  5. Поняття юридичної відповідальності та її ознаки
  6. § 1. Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності
  7. Поняття та ознаки юридичної особи.
  8. e) Юридична особа як допоміжне поняття правознавства
  9. §1. Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності
  10. Поняття юридичного тлумачення
  11. Юридичні особи. Види юридичних осіб