Тлумачення як наука і мистецтво
У вітчизняній юридичній літературі, у тому числі прямо присвяченій проблемі тлумачення, до цього часу поширена думка, що тлумачення правових норм - це одна з істотних сторін (один з необхідних моментів) процесу наукового пізнання права.
Дійсно, як процес інтелектуальний тлумачення принаймні на доктринальному і професійному рівні, не може стояти осторонь від науки, причому не тільки юридичної. Проблема тлумачення - це, як зазначалося, одна з найдавніших сфер наукових знань. Вчення про нього виокремилося з філософії ще в античні часи і дістало назву «герменевтика», що походить, як вважається, від імені Гермеса - бога древньогрецької міфології, який виступав посередником між богами і людьми через тлумачення божественної волі людям. Герменевтика була покликана досліджувати природу розуміння і тлумачення явищ природи і суспільства, світу в цілому через такі категорії як «текст» (на письмових текстах фактично зосереджується її основна увага), «зміст», «мова», «інтерпретація», «герменевтичне коло» тощо. Дещо пізніше сформувалася юридична герменевтика, основною метою якої є дослідження питань, пов'язаних переважно з тлумаченням юридичних текстів.
Свого розквіту герменевтика досягла на початку ХІХ століття, увібравши у себе досягнення філософії, філології та юриспруденції. Творцем теорії інтерпретації в дусі герменевтичних ідей вважається німецький філософ, філолог і теолог Ф. Шлейєрмахер. Помітний внесок в її розвиток зробили М. Вебер, Г. Зіммель, М. Хайдеггер, Г.-Г. Гадамер та ін.
Як Ф. Шлейєрмахер, так й інші представники герменевтики, неодноразово наголошували на тому, що природа тлумачення не зводиться до науки, вона має також ознаки мистецтва. Дедалі більше прихильників такого погляду на природу тлумачення існує в сучасному правознавстві, щоправда, переважно зарубіжному. Як синтез науки і мистецтва розглядається також герменевтика.
Для поглибленого осмислення особливостей методології юридичного тлумачення, як і природи права загалом, істотне значення має поняття розуміння. Більше того, саме у правозастосовній і правотлу- мачній діяльності ознаки розуміння, тобто світоглядні позиції суб'єкта тлумачення, його моральні і політичні погляди, ментально-цивіліза- ційні особливості, стиль правового мислення дістають прояв найбільш яскраво. Пристосування юридичної норми, яка має загальний характер, до конкретної правової ситуації вимагає від суб'єкта тлумачення врахування безлічі чинників - самого змісту норми, яка застосовується, її відповідності загальним принципам права та іншим цінностям, суспільним реаліям тощо. Сам по собі закон ніколи не є єдиним і достатнім для прийняття правового, обґрунтованого рішення.
Подібно до акторів чи музикантів, які мають безліч способів зіграти п'єсу чи музичний твір у власній інтерпретації (обробці, аранжуванні) і не завжди точно відтворюють авторський текст, суб'єкти тлумачення - «правові актори» також, як правило, «грають п'єсу закону» більшою чи меншою мірою відмінно від його буквального тексту, яким його написав законодавець. Головне полягає у тому, щоб така гра «правових акторів» не порушувала загальної гармонії права, тобто узгоджувалася з «музикою» правової системи.
У зв'язку з цим не можна не згадати сформульовану свого часу Ф. Шлейєрмахером основну мету герменевтичного методу: інтерпретатор повинен зрозуміти автора та його працю краще, ніж він сам її розуміє, що набуває все більшого поширення в юриспруденції. Чи не найвлучнішим у цьому плані є висловлювання Ґ. Радбруха про те, що «інтерпретатор може розуміти закон краще, ніж його творець, закон може бути мудрішим ніж його автор - він, власне, мусить бути мудрішим ніж його автор»[87].
Така мудрість при тлумаченні правових норм особливо вимагається в умовах підвищеного динамізму суспільного життя, за яким не завжди встигає законодавець.
15.6.
Еще по теме Тлумачення як наука і мистецтво:
- Функції тлумачення
- Поняття юридичного тлумачення
- Вцди юридичного тлумачення
- Тлумачення і правотворчість
- Статичний і динамічний підходи до тлумачення правових норм
- ЮРИДИЧНЕ ТЛУМАЧЕННЯ[82]
- Чинники, що зумовлюють необхідність юридичного правозастосовного тлумачення
- Еще Аристотель заметил: «Не всякая наука есть доказывающая наука
- § 1. Наука об управлении
- Семинар 5. Наука как социальный институт
- § 1. Экономическая наука и общество
- Семинар 7. Наука как социальный институт
- § 2. Административное право как наука
- Позитивная и нормативная экономическая наука
- 4. НАУКА
- Наука