<<
>>

Незнання закону та юридична відповідальність

Важко собі уявити, що всі без винятку учасники правовідносин досконало знають свої права і обов'язки, зокрема, щодо можливості бути притягненим до юридичної відповідальності. Причин цьому багато: це і велика кількість нормативно-правових актів, в яких знайшли своє відображення приписи правових норм; і об'єктивні чинники, пов'язані зі складністю правового матеріалу тощо.

Однак ще з давніх часів відомий принцип: «незнання закону не звільняє від юридичної відповідальності», який знайшов своє закріплення у частині 2 статті 68 Конституції України. Чи немає в цьому протиріччя? З одного боку, знати все неможливо, а з іншого - це не є аргументом для звільнення від відповідальності.

Насправді уявити собі можливість особи бути звільненою від відповідальності з підстав того, що вона не знала, чого не можна робити, також важко. Якщо таке було б можливо, то принципи юридичної відповідальності, такі як невідворотність, рівність підстав притягнення до відповідальності тощо не діяли б, а сама юридична відповідальність як наслідок правопорушення перестала б існувати, оскільки перевірити, чи дійсно особа знала, що вчиняє діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення, неможливо.

Неможливість уявити такий стан речей пояснюється насамперед тим, що людина не є ізольованою від правових процесів, зокрема право- творення і правореалізації, вона живе в середовищі наскрізь пронизаному правовими реаліями. Людина долучається до пізнання права, до його сприйняття не тільки через правові тексти, а й через досвід свого буття. Людина може прожити життя, здійснюючи правомірні вчинки, при цьому не звіряючи свою поведінку з конкретними приписами нормативно-правових актів.

Проте принцип правової визначеності, про який вже йшлося, вимагає встановлення додаткових гарантій знання закону. А саме, щоб правові акти заздалегідь оприлюднювалися, діяли на майбутнє, були ясними, простими, чіткими та несуперечливими. Дотримання цього принципу дає людям змогу планувати свої дії з упевненістю, що знають про їх правові наслідки. У вказаному принципі практично сконцентровано дві основні вимоги: нормативно-правовий акт повинен бути офіційно оприлюднений та зміст його вимог має бути зрозумілим і виконуваним, а наслідки невиконання - передбачуваними.

В Україні цей принцип частково закріплено у статтях 57 та 58 Конституції України, де вказано, що кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є не чинними. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Практична реалізація цих норм дає можливість встановити презумпцію знання закону кожним, за умови, що кожний має можливість ознайомитися із законом, який відповідає вимогам принципу правової визначеності, після його відповідного опублікування. У разі коли закон не опубліковано, або ж опубліковано, але він не відповідає вимогам принципу правової визначеності, стверджувати про те, що людина обізнана зі своїми правами та обов'язками, неможливо.

Таким чином, слід зробити висновок, що принцип неможливості звільнення від відповідальності на підставі незнання закону діє тільки за умови, коли особа мала можливість не лише ознайомитися з цим законом, а й зрозуміти його вимоги щодо своїх прав та обов'язків, сама або за допомогою компетентної особи.

18.7.

<< | >>
Источник: М.І. Козюбра та інші. Загальна теорія права: Підручник / За заг. ред. М.І. Козюбри. - К.,2015. - 392 с.. 2015

Еще по теме Незнання закону та юридична відповідальність:

  1. Розділ 19. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
  2. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
  3. Розділ 19. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
  4. є) Колективна відповідальність як відповідальність за наслідок
  5. Розділ 12 ЮРИДИЧНА МОВА. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА НОРМОТВОРЧОСТІ
  6. Товариство з обмеженою відповідальністю
  7. Товариство з додатковою відповідальністю
  8. § 1. Поняття товариства з обмеженою відповідальністю
  9. § 1. Поняття товариства з додатковою відповідальністю
  10. 3.7. Відповідальність публічних службовців
  11. Товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю
  12. § 4. Управління товариством з додатковою відповідальністю
  13. Стаття 63. Відповідальність посадових осіб органів акціонерного товариства
  14. д) Відповідальність за вину й за наслідок
  15. г) Індивідуальна й колективна відповідальність
  16. § 2. Загальні засади створення товариства з додатковою відповідальністю
  17. § 2. Загальні засади створення і припинення товариств з обмеженою відповідальністю
  18. § 4. Управління товариством з обмеженою відповідальністю
  19. Вцди юридичного тлумачення
  20. Поняття юридичного тлумачення